Тема: Особливості природи океанів і материків. Рослинний світ океанів і материків

Мета: ознайомити з особливостями природи океанів і материків, їх рослинним світом; учити спостерігати, уважно слухати; розвивати пам'ять, діалогічне та монологічне мовлення; вдосконалювати навички роботи в групах, парах, навички самостійної, практичної роботи; виховувати допитливість, інтерес до вивчення географії.

Обладнання: індивідуальні картки, карти, ребуси, ілюстрації рослин.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Робота з зошитом.

Повідомлення учня про стан погоди.

2. Повідомлення учнів про материки та океани. Розшифровування придуманих ребусів.

3. Самостійна робота учнів за індивідуальними картками.

Картка 1 Закінчити речення.

1. На земній поверхні материків і океани.

2. Материки:

1) найбільший —:____________________;

2)

3)

4)

5)

6)

Картка 2

1. На земній поверхні ___ материків і ___ океани.

2. Океани:

1) найбільший —: ____________________;

2)

3)

4)

Картка З

1. Україна розташована на материку — ____________.

2. Найхолодніший материк_____________________. Він

розташований на ___________________ півкулі.

Картка 4

1. Україна розташована на материку — ____________.

2. Найхолодніший океан ___________________________.

Він розташований на __________________________півкулі.

II. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда.

— Про які види рослин ви дізналися в 3 класі? (Дерева, кущі, трав'янисті рослини, папороті, мохи, водорості).

— Які з цих видів ростуть на материках, а які — у Світовому океані?

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з рослинним світом різних материків та океанів.

III. Опрацювання нового матеріалу

(Рекомендуємо використати географічний атлас «Світ і людина»).

1. Робота у групах.

Самостійна робота. Пошукове завдання.

Користуючись атласом, записати рослини материків.

1 група: Африка.

2 група: Австралія.

3 група: Північна Америка.

4 група: Південна Америка.

Перевірка групової роботи. Представник кожної команди зачитує повідомлення про рослинний світ материка.

2. Колективна робота.

Фронтальна пошукова робота за картами, атласом «Рослинність Антарктиди, Євразії».

3. Аудіювання.

Рослини морів та океанів

У морях і океанах живуть різноманітні водорості та водяні рослини. Найдрібніші з них — фітопланктон, яким харчується чимало морських тварин.

Великі водорості — ламінарії — утворюють цілі плантації. Вони містять багато йоду, тому становлять собою поживну цінність для риб та тварин, а також і для людини. Є водорості, схожі на траву. Вони — основний корм для ссавців. Морські водорості бувають червоного, коричневого або зеленого кольорів.

Сонячне світло проникає в море на глибину 100 метрів, тому тільки в цій товщі води ростуть і розвиваються водорості.

Тест

1. Які рослини живуть у морях і океанах?

а) трав'янисті рослини; б) фітопланктон; в) дерева; г) водорості; ґ) ламінарія; д) кущі; е) папороть; є) гриби.

2. На яку глибину проникає у море сонячне світло?

а) 100 м; б) 200 м; в) 50 м; г) 150 м; ґ) 300 м; д) 500 м.

3. Яких кольорів бувають водорості? а) синього; б) зеленого; в) жовтого; г) червоного; ґ) коричневого; д) білого.

IV. Яку водорість через те, що вона містить багато йоду, використовують люди?

а) зелену; б) ламінарію; в) фітопланктон.

IV. Оцінювання і самооцінювання

1. Читання статей підручника за методикою

О.Кушніра. Опрацювання ілюстрацій.

2. Складання дітьми діалогу в парах за матеріалами статей підручника.

3. Самостійна робота в зошитах. Взаємоперевірка.

V. Підбиття підсумків уроку

1. Розгадування ребусів.

(Пальма)

(Кактус)

2. Бесіда.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Розкажіть про рослинний світ океанів.

VI. Домашнє завдання

1. Спостереження за погодою.

2. Опрацювати статті підручника.

3. Індивідуалізоване завдання. Підготувати цікаве повідомлення про рослини материків та океанів.

4. Завдання за групами. Скласти розповіді з поданих тем.

1 група: «Рослини-рекордсмени». 2 група: «У світі незвичайних рослин». З група: «Плоди». 4 група: «Рослини на службі у людини».

Опубліковано в Природознавство

Тема: Карта. Види карт. Умовні знаки на картах. Визначення відстаней за планом і картою з використанням масштабу. Читання плану і карти за умовним

Практична робота: Визначення відстаней за планом і картою з використанням масштабу. Читання плану і карти за умовними знаками

Мета: дати поняття про географічну карту, паралелі, меридіани, умовні позначки географічних карт, елементарні уміння читати географічну карту; формувати уміння працювати в групах, парах; розвивати спостережливість, кмітливість, увагу, монологічне мовлення; виховувати інтерес до географії, акуратність і охайність при виконанні самостійних робіт.

Обладнання: географічні карти світу, України, контурні карти, зображення плану міста, глобус, ребус, «Лист юних мандрівників», таблиці «Україна», кросворд.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Робота з зошитом.

Повідомлення учня про стан погоди.

2. Повідомлення учнів про складені ними плани об’єктів.

3. Фронтальне опитування.

1) Визначити правильне твердження. Гра «Так чи ні?».

• Плани предметів завжди креслять, не змінюючи їхніх розмірів. (Ні)

• У плані місцевості об’єкти позначено особливими умовними знаками. (Так)

• За планом предмета можна визначити розмір усіх його частин. (Ні)

• На плані місцевості ставиться стрілка Пн.-Пд. (Так)

• Місцевість у плані — невелика ділянка земної поверхні. (Так)

2) Гра «Продовж думку».

Щоб накреслити в зошиті план великого предмета, його розміри треба ...

3) Щоб накреслити план великого за розмірами предмета, ми повинні мати та знати: а) його колір; б) матеріал, із якого він зроблений; в) ширину, довжину; г) висоту; д) малюнок та фотографію; е) масштаб;

є) дійсні розміри предмета; ж) олівець; з) лінійку.

1 см — 100 м чи 1 см — 300 м;

1 см — 5 км чи 1 см — 4 км;

1 см — 60 км чи 1 см — 20 км.

«Більший масштаб ...».

II. Мотивація навчальної діяльності

Завдання учням.

Розгадування ребусу

К=КА

(Карта)

Висновок. На уроці ми познайомилися з картами, їх видами і значенням. Будемо вчитися читати карту.

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Бесіда з елементами розповіді. Використовування плану міста та географічної карти.

— Як зображено місто на плані?

— Які об’єкти ми бачимо на плані міста?

— Як позначено місто на карті? Чи показані на ній вулиці, парки, мости, будинки?

— На плані показано невеличкі ділянки земної поверхні, а на карті — більш значні території. Чому?

— Який масштаб на плані, а який — на карті?

— Як на плані і на карті позначено річки?

— Як на карті позначено гори і моря? Як на карті України позначені Карпатські гори, Чорне море?

(Учні порівнюють фізичну карту України з картою природних зон).

2. Словникова робота.

Географічна карта — це збільшене в багато разів зображення на якій-небудь площині окремих частин земної поверхні або всієї земної кулі.

3. Колективно-групова робота з картою України. Проблемно-пошукове завдання.

Заповнити таблицю, користуючись картою. Україна

Міста Річки Озера Моря

1 група: Північ України. 2 група: Південь України. З група: Захід України. 4 група: Схід України.

4. Фронтальне опитування.

— Яка річка тече через усю територію України? Покажіть її, починаючи з витоку до гирла.

— Покажіть Чорне море, обводячи указкою його береги.

— Які корисні копалини добувають на території України?

— Знайдіть в умовних позначках пояснення до: А, Н , А , А та складіть розповідь.

5. Слово вчителя.

Ви помітили на глобусі та картах нанесену географічну сітку. Лінії, які показують напрямок з півночі на південь, — меридіани, а із заходу на схід — паралелі. Паралель, яка поділяє земну кулю на Північну і Південну півкулі, називається екватором.

(Учні розглядають карту світу і глобус Землі та показують меридіани, паралелі, екватор).

6. Практична робота.

1) На контурній карті світу визначити полюси Землі, екватор, позначити сторони горизонту.

2) Використовуючи масштаб, визначити відстань між Києвом та Харковом.

IV. Оцінювання і самооцінювання

1. Читання статей підручника за методикою О. Кушніра.

2. Практична робота в зошитах.

Перевірка проводиться учнями у парах.

V. Підбиття підсумків уроку Робота у групах.

Розгадування кросворду «Карта» на швидкість.

1. Яка паралель поділяє Земну кулю на Північну і Південну півкулі? (Екватор)

2. Що позначається на карті синім кольором? (Вода)

3. Лінії з заходу на схід на карті. (Паралелі)

4. А — ? (Нафта)

5. Лінії, які показують напрям із півночі на південь. (Меридіани)

VI. Домашнє завдання

1. Спостереження за погодою.

2. Опрацювання статті підручника.

3. Індивідуальне завдання. Знайти в енциклопедіях матеріал, пов’язаний із картами. Підготувати невеличкі повідомлення.

Опубліковано в Природознавство

Тема: Карта. Види карт. Умовні знаки на картах. Визначення відстаней за планом і картою з використанням масштабу. Читання плану і карти за умовним

Практична робота: Визначення відстаней за планом і картою з використанням масштабу. Читання плану і карти за умовними знаками

Мета: дати поняття про географічну карту, паралелі, меридіани, умовні позначки географічних карт, елементарні уміння читати географічну карту; формувати уміння працювати в групах, парах; розвивати спостережливість, кмітливість, увагу, монологічне мовлення; виховувати інтерес до географії, акуратність і охайність при виконанні самостійних робіт.

Обладнання: географічні карти світу, України, контурні карти, зображення плану міста, глобус, ребус, «Лист юних мандрівників», таблиці «Україна», кросворд.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Робота з зошитом.

Повідомлення учня про стан погоди.

2. Повідомлення учнів про складені ними плани об’єктів.

3. Фронтальне опитування.

1) Визначити правильне твердження. Гра «Так чи ні?».

• Плани предметів завжди креслять, не змінюючи їхніх розмірів. (Ні)

• У плані місцевості об’єкти позначено особливими умовними знаками. (Так)

• За планом предмета можна визначити розмір усіх його частин. (Ні)

• На плані місцевості ставиться стрілка Пн.-Пд. (Так)

• Місцевість у плані — невелика ділянка земної поверхні. (Так)

2) Гра «Продовж думку».

Щоб накреслити в зошиті план великого предмета, його розміри треба ...

3) Щоб накреслити план великого за розмірами предмета, ми повинні мати та знати: а) його колір; б) матеріал, із якого він зроблений; в) ширину, довжину; г) висоту; д) малюнок та фотографію; е) масштаб;

є) дійсні розміри предмета; ж) олівець; з) лінійку.

1 см — 100 м чи 1 см — 300 м;

1 см — 5 км чи 1 см — 4 км;

1 см — 60 км чи 1 см — 20 км.

«Більший масштаб ...».

II. Мотивація навчальної діяльності

Завдання учням.

Розгадування ребусу

К=КА

(Карта)

Висновок. На уроці ми познайомилися з картами, їх видами і значенням. Будемо вчитися читати карту.

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Бесіда з елементами розповіді. Використовування плану міста та географічної карти.

— Як зображено місто на плані?

— Які об’єкти ми бачимо на плані міста?

— Як позначено місто на карті? Чи показані на ній вулиці, парки, мости, будинки?

— На плані показано невеличкі ділянки земної поверхні, а на карті — більш значні території. Чому?

— Який масштаб на плані, а який — на карті?

— Як на плані і на карті позначено річки?

— Як на карті позначено гори і моря? Як на карті України позначені Карпатські гори, Чорне море?

(Учні порівнюють фізичну карту України з картою природних зон).

2. Словникова робота.

Географічна карта — це збільшене в багато разів зображення на якій-небудь площині окремих частин земної поверхні або всієї земної кулі.

3. Колективно-групова робота з картою України. Проблемно-пошукове завдання.

Заповнити таблицю, користуючись картою. Україна

Міста Річки Озера Моря

1 група: Північ України. 2 група: Південь України. З група: Захід України. 4 група: Схід України.

4. Фронтальне опитування.

— Яка річка тече через усю територію України? Покажіть її, починаючи з витоку до гирла.

— Покажіть Чорне море, обводячи указкою його береги.

— Які корисні копалини добувають на території України?

— Знайдіть в умовних позначках пояснення до: А, Н , А , А та складіть розповідь.

5. Слово вчителя.

Ви помітили на глобусі та картах нанесену географічну сітку. Лінії, які показують напрямок з півночі на південь, — меридіани, а із заходу на схід — паралелі. Паралель, яка поділяє земну кулю на Північну і Південну півкулі, називається екватором.

(Учні розглядають карту світу і глобус Землі та показують меридіани, паралелі, екватор).

6. Практична робота.

1) На контурній карті світу визначити полюси Землі, екватор, позначити сторони горизонту.

2) Використовуючи масштаб, визначити відстань між Києвом та Харковом.

IV. Оцінювання і самооцінювання

1. Читання статей підручника за методикою О. Кушніра.

2. Практична робота в зошитах.

Перевірка проводиться учнями у парах.

V. Підбиття підсумків уроку Робота у групах.

Розгадування кросворду «Карта» на швидкість.

1. Яка паралель поділяє Земну кулю на Північну і Південну півкулі? (Екватор)

2. Що позначається на карті синім кольором? (Вода)

3. Лінії з заходу на схід на карті. (Паралелі)

4. А — ? (Нафта)

5. Лінії, які показують напрям із півночі на південь. (Меридіани)

VI. Домашнє завдання

1. Спостереження за погодою.

2. Опрацювання статті підручника.

3. Індивідуальне завдання. Знайти в енциклопедіях матеріал, пов’язаний із картами. Підготувати невеличкі повідомлення.

Опубліковано в Природознавство
 
Виктор Новосад на сервере Стихи.ру
загрузка...
« Освітній портал »   2013 р.