Понеділок, 22 травня 2017 14:15

ДПА. 2017. Українська література. 9 клас. Завдання та Відповіді. ВАРІАНТ № 12

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)


ВАРІАНТ 12

Завдання 1-16 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.

1. Помста княгині Ольги древлянам («Повість минулих літ») свідчить про неї як про

А мудру і далекоглядну державну діячку

Б жорстоку і хитру правительку

В християнку, що не позбулася язичницьких моральних принципів

Г людину, що не завжди обдумує свої вчинки

2.Учення Г. Сковороди про споріднену працю втілено у творі

А «Вхідні двері до християнського доброчестя»

Б «Бджола та Шершень»

В «Всякому місту — звичай і права»

Г «De libertate»

3. «Золото — не дівка! Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших...» — кажуть про

А інститутку («Інститутка»)

Б Лесю («Чорна рада»)

В Марусю («Маруся»)

Г Наталку («Наталка Полтавка»)

4.«Що день Божий добрі ребра / Й серце розбиває» орел Прометеєві у творі

А «Кавказ»

Б «Гайдамаки»

В «Катерина»

Г «До Основ’яненка»

5. Викупляти з неволі козаків у «Чорній раді» уважав своїм призначенням

А Сомко

Б Брюховецький

В Божий чоловік

Г Василь Невольник

6.«Молода, батьку, знайшлась би друга, а Кирила Тура другого не буде», — каже герой твору

А «Інститутка»

Б «Катерина»

В «Чорна рада»

Г «Вечір проти Івана Купала»

7. Твір «Вечір проти Івана Купала» написано в манері

А романтичній

Б бароковій

В сентиментальній

Г реалістичній

8. Найталановитішим письменником-полемістом уважають

А Герасима Смотрицького

Б Василя Острозького

В Івана Вишенського

Г Петра Могилу

9. Сатиричним є твір Тараса Шевченка

А «Кавказ»

Б «Сон» («У всякого своя доля...»)

В «До Основ’яненка»

Г «Причинна»

10.Зразком українського сентиментально-реалістичного письма є твір

А «Катерина»

Б «Чорна рада»

В «Маруся»

Г «Енеїда»

11. М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького називають

А «Покутською трійцею»

Б «Руською трійцею»

В членами Кирило-Мефодіївського братства

Г членами Братства тарасівців

12. Виняткова особистість, яка діє в незвичайних обставинах, прагне свободи, гармонії з природою, — це ознаки літературного напряму

А бароко

Б сентименталізму

В романтизму

Г класицизму

13. Басаврюк — персонаж твору, що належить до літературного роду

А лірики

Б драми

В епосу

Г ліро-епосу

14.Епізоди, коли Прокопа віддають у рекрути, а Устина переходить до міста наймичкою, у творі Марка Вовчка є

А експозицією

Б зав’язкою

В кульмінацією

Г розв’язкою

15.«Я ж, як справжній син Малоросійської вітчизни нашої... із горливості своєї до милої Вітчизни, прикликавши Бога та Божу Матір і святих, умислив... деякі значніші поетичні штуки з’явити руською мовою... які чужою мовою не можуть бути з’явлені», — зізнавався у передмові до своєї книжки «Млеко»

А Г. Сковорода

Б І. Котляревський

В І. Величковський

Г І. Вишенський

16. П. Куліш започаткував в українській літературі різновид роману

А філософський

Б історичний

В утопічний

Г фантастичний

 

Завдання 17-20 мають на меті встановлення відповідності.

До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.

 

17. Установіть відповідність прізвищ письменників та назв творів, авторами яких вони є

1 Марко Вовчок

2 Тарас Шевченко

3 Іван Котляревський

4 Пантелеймон Куліш

А «До Основ’яненка»

Б «Маруся»

В «Наталка Полтавка»

Г «Інститутка»

Д «Чорна рада»

Відповідь

1-Г

2-А

3-В

4-Д

 

18. Установіть відповідність знакових місць із прізвищами письменників, яких вони стосуються

1 Канів

2 хутір Мотронівка

3 Полтава

4 Орел

А П. Куліш

Б Марко Вовчок

В Т. Шевченко

Г. Сковорода

Д І. Котляревський

Відповідь

1-В

2-А

3-Д

4-Б

19. Установіть відповідність персонажів з назвами творів, де вони діють

1 Ярема Галайда

2 Устина

3 возний

4 Наум Дрот

А «Інститутка»

Б «Наталка Полтавка»

В «Катерина»

Г «Маруся»

Д «Гайдамаки»

Відповідь

1-Д

2-А

3-Б

4-Г

 

20. Установіть відповідність цитат з назвами творів, звідки їх узято

1«Тяжко-важко сиротині, / А ніхто не бачить... / Тільки ворог, що сміється... / Смійся, лютий враже! / Та не дуже, бо все гине, — / Слава не поляже; / Не поляже, а розкаже, / Що діялось в світі, / Чия правда, чия кривда /1 чиї ми діти»

2«Живе хто в світі необачно, / Тому нігде не буде смачно, / А більш, коли і совість жметь»

3«Байдуже смерті, мужик то чи цар, — / Все пожере, як солому пожар. / Хто ж бо зневажить страшну її сталь? / Той, в кого совість, як чистий кришталь...»

4«Де згода в сімействі, де мир і тишина, / Щасливі там люди, блаженна сторона: / їх Бог благословляє, / Добро їм посилає, /Із ними вік живе»

А «Енеїда»

Б «Всякому місту — звичай і права»

В «До Основ’яненка»

Г «Наталка Полтавка»

Д «Гайдамаки»

Відповідь

1-В

2-А

3-Б

4-Г

 

У завданнях 21—24 запишіть відповідь словом, словосполученням чи реченням.

21. Першою україномовною повістю нової української літератури є твір Г. Квітки-Основ яненка «Маруся».

22. Зв’язок з «нечистою силою» як метафора злодіяння показаний у творі Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала».

23. Поетами-романтиками вважають (записати не менше трьох прізвищ) Є. Гребінку, В. Забілу, М. Петренка.

24. Тема жіночої долі простежується у творах Т. Шевченка (записати не менше трьох) «Наймичка», «Марія», «Катерина».

 

Завдання 25 потребує розлогої відповіді на запитання.

 

25.    Які жанрові, сюжетні та композиційні особливості роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада»?

В історію української літератури Пантелеймон Куліш увійшов насамперед як автор першого українського історичного роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року». За словами автора, у «Чорній раді» він виконав «завдання, яке до цих пір не посмів поставити перед собою жоден українець, а саме: написати рідною мовою історичний роман».

 

Сюжет «Чорної ради» взято з історії. Він ґрунтується на подіях так званої Руїни, доби після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирали різні політичні й соціальні орієнтації, що призвели до «чорної» ради 1663 року. Боротьба за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького стала гострою як ніколи до того. Від різних соціальних груп висувалися на гетьманство Павло Тетеря, Яким Сомко та Іван Брюховецький. Отже, претендентів було троє, а булава одна. «Чорна» рада («чорна» — бо в ній узяла участь «чернь», тобто народ) обрала гетьманом Брюховецького, який підступно завоював прихильність низів, хоч насправді зневажав їх. Перемігши своїх конкурентів, Брюховецький стратив Сомка та його прибічників.

 

У романі дві сюжетні лінії — історична і любовна. Реальні герої і герої вигадані діють тут згідно з принципами романтизованої історичної легенди, де любовні пригоди переплітаються з описами суворих сторінок національної історії. Зобразивши дисгармонію у суспільному житті, Куліш залишив читачеві надію на гармонію внутрішню, душевну. Конкретно-історичне змалювання подій у романі завершується лірично: автор повідомляє про нову подружню пару — Лесю й Петра. Отже, герої Куліша приходять до гармонії в особистому житті, у сімейній ідилії. Це вже вказівка на національну перспективу — міцна сім’я уявляється авторові запорукою збереження української самобутності, прадідівських звичаїв і традицій, народної моралі й самого народу.

 

П. Куліш визначив жанрову специфіку роману як хроніку, вказуючи тим самим на спорідненість свого твору з літописами. Хроніка як літературний твір передбачає послідовне викладення історії якоїсь суспільної чи навіть родинної події за тривалий проміжок часу. Використавши частково фольклорні матеріали, Куліш у «Чорній раді» спирався насамперед на архівні документи й літописи, прагнучи до максимальної точності у викладі історичних фактів, описах народних звичаїв і побуту. Відомості про події, пов’язані з «чорною» радою, Куліш почерпнув з літописів Самовидця й Григорія Гра-бянки. Хоча письменник прагнув до історичної достовірності, митець перемагав у ньому історика. У романі «Чорна рада» Куліш не стільки описує чи оповідає, скільки виражає, подає жваві діалоги і полілоги, характерні репліки окремих людей. Письменник з успіхом вдався до художнього вимислу. У творі діють поряд з історичними і вигадані особи. Куліш зумів створити багатобарвний, різнобічний, живий і повнокровний образ козацької України 1663 р. Цей образ, у якому сконденсовано характерні особливості багатовікової історії Русі-України, символізує її драматичну, а то й трагічну долю ще від часів занепаду Київської Русі. Через символічний образ «нещасливої старосвітщи-ни» письменник переконливо показав, що втрата державної самостійності Русі-У країни була спричинена насамперед соціальним розбратом, класово-становою боротьбою, руїнницькими діями національно безвідповідальних або й несвідомих елементів серед різних верств самої української народності, егоїстичною пристрастю національних провідників до гетьманування, небажанням національних сил об’єднатися в боротьбі проти чужоземних загарбників.

 

У ролі композиційного стрижня автор уміло використав романічний мотив дороги. Колишній паволоцький полковник, а тепер священик Шрам (прообразом його став Іван Попович, який згадується в «Літописі Самовидця») разом із сином Петром вирушають із Правобережної України на Лівобережну до гетьмана Сомка, щоб підняти його проти зрадника Тетері. Аж до центральної, кульмінаційної в романі події — «чорної» ради — твір складається із сцен-зустрічей Шрама й молодого Шраменка з окремими особами та групами людей — представниками городових козаків, селян, міщан, запорожців, поміщиків, козацької старшини.

 

«Чорна рада» відразу ж після її виходу у світ здобула широке визнання. Із захопленням ознайомився з першим українським романом Т. Шевченко, про що він повідомляв авторові в листі від 5 грудня 1857 р.: «Спасибі тобі, друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі». І. Франко називав «Чорну раду» «найкращим твором історичної прози в українській літературі».

Поетика історичного роману «Чорна рада» багато в чому нагадує поетику європейської, зокрема вальтер-скоттівської, романістики. Можна спостерігати ряд епізодів і ситуацій, подібних у творах обох письменників: герої збираються в дорогу або перебувають у дорозі; кохання на тлі заколоту в країні тощо. Та, скориставшись прийомами жанру, П. Куліш наповнив його національним змістом, створив колоритні національні типи, порушив важливі питання історії України.

Переглядів 730 разів
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі
 
Виктор Новосад на сервере Стихи.ру
загрузка...
« Освітній портал »   2013 р.