Понеділок, 22 травня 2017 14:19

ДПА. 2017. Українська література. 9 клас. Завдання та Відповіді. ВАРІАНТ № 8

Автор 
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)


ВАРІАНТ 8

Завдання 1-16 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна.

Виберіть правильну відповідь і позначте її.

1. Барокові твори

А характеризуються невідповідністю між формою та змістом

Б показують навколишню дійсність не прямолінійно, а з усвідомленням причинно-наслідкових зв’язків

В позбавлені прикрас, строгі, ділові та лаконічні

Г сповнені риторичних прикрас, складних метафор, емблем, символів, алегорій

2. Автором слів «Наша дума, наша пісня / Не вмре, не загине... / От де, люде, наша слава, / СлаваУкраїни!» є

А Тарас Шевченко

Б Іван Котляревський

В Пантелеймон Куліш

Г Григорій Квітка-Основ’яненко

3. У творі Марка Вовчка «Інститутка» оповідь ведеться від імені

А Катрі

Б Устани

В панночки

Г автора

4. За легендою про заснування Києва (за «Повістю минулих літ»), у місті та круг нього жили

А кияни

Б поляни

В древляни

Г слов’яни

5. До оригінальної літератури княжої Руси-України належить

А Біблія

Б «Ізборник Святослава»

В Остромирове Євангеліє

Г «Повість минулих літ»

7.Епізод у поемі «Наймичка», коли Ганна зізнається Маркові, що вона його мати, є

А розв’язкою

Б експозицією

В кульмінацією

Г зав’язкою

 

6.«І дай, Боже, щоб обидва береги Дніпровії приклонились під одну булаву!» — каже герой твору

А Г. Квітки-Основ’яненка

Б Т. Шевченка

В П. Куліша

Г М. Гоголя

8. Дві сюжетні лінії — історична та любовна — наявні у творі Т. Шевченка

А «Марія»

Б «Гайдамаки»

В «Катерина»

Г «Кавказ»

9. Твір Т. Шевченка «Причинна» за жанром —

А оповідання

Б поема

В дума

Г балада

10.«Утни, батьку, щоб нехотя / На весь світ почули, / Що діялось в Україні, / За що погибала, / За що слава козацькая / На всім світі стала!..» — звертається

А Марко Вовчок до Т. Шевченка

Б І. Котляревський до Г. Сковороди

В Т. Шевченко до Г. Квітки-Основ’яненка

Г Т. Шевченко до І. Котляревського

11.До жанру балади належить твір

А «Ой летіла стріла»

Б «Місяць на небі, зіроньки сяють...»

В «Летять галочки у три рядочки...»

Г «Лугом іду, коня веду...»

12. Возний, виборний, Петро, Микола — герої твору

А Т. Шевченка

Б Г. Квітки-Основ’яненка

В І. Котляревського

Г М. Гоголя

13. Темі спокус цього світу, які чигають на людську душу, присвячений твір Г. Сковороди

А «Бджола та Шершень»

Б «De libertate»

В «Всякому місту — звичай і права»

Г «Собака і Вовк»

14. Першим історичним романом в українській літературі є твір

А Пантелеймона Куліша

Б Панаса Мирного

В Марка Вовчка

Г Тараса Шевченка

15. Г. Сковорода є автором афоризму

А «Лиш боротись — значить жить»

Б «Караюсь, мучуся, але не каюсь»

В «З усіх утрат втрата часу найтяжча»

Г «Пізнайте істину, і вона зробить вас вільними»

16.    Моринці, Кирилівка, Петербург пов’язані з життям

А П. Куліша

Б Марка Вовчка

В Т. Шевченка

Г Г. Сковороди

 

Завдання 17-20 мають на меті встановлення відповідності.

До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.

 

17. Установіть відповідність

1«Гайдамаки»

2«Маруся»

3«Енеїда»

4 «Наталка Полтавка»

А виборний

Б Оксана

В Ацест

Г Наум Дрот

Д полковник Шрам

Відповідь

1-Б

2-Г

3-В

4-А

 

18.Установіть відповідність

1 Григорій Квітка-Основ’яненко

2 Пантелеймон Куліш

3 Іван Котляревський

4 Марко Вовчок

А «Вечори на хуторі біля Диканьки» Б «Чорна рада»

В «Інститутка»

Г «Енеїда»

Д «Маруся»

Відповідь

1-Д

2-Б

3-Г

4-В

 

19. Установіть відповідність

1 Григорій Квітка-Основ’яненко

2 Пантелеймон Куліш

3 Іван Котляревський

4 Іван Величковський

А курйозні вірші

Б байки

В бурлескно-травестійна поема

Г історичний роман

Д сентиментально-реалістична повість

 

Відповідь

1-Д

2-Г

3-В

4-А

 

20. Установіть відповідність художніх засобів та їх прикладів

                   1Заплету віночок,

Заплету шовковий,

На щастя, на долю,

На чорні брови.

                   2 Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Застеляйте столи та все килимами, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

                   3  Ой весна, весна — днем красна,

Що ти нам, весно, принесла?

4Та вдарили з семи гармат

У середу вранці,

Накидали за годину

Панів повні шанці...

А персоніфікація

Б рефрен

В гіпербола

Г епітет

Д анафора

Відповідь

 

1-Д

2-Б

3-А

4-В

 

У завданнях 21-24 запишіть відповідь словом, словосполученням чи реченням.

21.Весільними є пісні (записати не менше трьох назв)До бору, дружечки, до бору», «А брат сестрицю та й розплітає», «Розвий, сосно, сімсот квіток».

22.Елементи народної обрядовості використовували у своїх творах такі письменники (записати неменше трьох):Г. Квітка-Основ 'яненко, Марко Вовчок, П. Куліш.

23.Притча — це повчальна алегорична оповідь, у якій сюжет підпорядкований моралі.

24.Г. Сковорода творив у таких жанрах:байки, фіюсофські трактати, притчі, поезії.

 

Завдання 25 потребує розлогої відповіді на запитання.

 

25.Які жанрові особливості поеми Івана Котляревського «Енеїда»?

Сюжет бурлескно-травестійної поеми «Енеїда» Іван Котляревський запозичив у римського поета Вергілія. Відомо, що до І. Котляревського Вергіліева «Енеїда» була предметом переробок для письменників багатьох літератур: італійської, французької, німецької, польської, російської. Розкутість, барвистість слова і думки, осміювання колись високих ідей спричинилися до появи «Перелицьованої «Енеїди» Дж.-Б. Лаллі, «Перелицьованого Вергілія» П. Скар-рона, спародійованого уривка «Дідона і Еней» Гонзалеса де ла Рігера, «Вергілієвої «Енеїди» А. Блюмаура, «Вергілієвої «Енеїди», вивернутої навиворіт» М. Осипова, «Закінчення Вергілієвої «Енеїди», вивернутої навиворіт» О. Ко-тельницького та ін.

Більшість із цих пародій були творами-одноденками, лише під пером українського письменника античний сюжет зазвучав цілком по-новому, оригінально. «Енеїда» І. П. Котляревського стала етапним літературним явищем, поемою, яка зачаровувала сучасників автора й не менше приваблює і сучасних читачів. Й. Кобів зазначає: «І. Котляревський у творенні «Енеїди» не вдавався до сліпого наслідування своїх попередників. Він подарував нам травестію героїчної поеми стародавніх римлян, рівної якій немає у світовому письменстві, яка є найталановитішою і найоригінальнішою переробкою з усього потоку бурлескно-сатиричної літератури на цю тему».

За жанром твір І. П. Котляревського є бурлескно-травестійним різновидом поеми. Травестія (від італ. travestire — перевдягати) — різновид жартівливої поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється, «перелицьовується» у твір комічного характеру з використанням «низької» мови. Бурлеск (від італ. burla — жарт) — комічна, пародійна поезія, в якій свідомо акцентується невідповідність між змістом і формою. У травестіях «високий» сюжет оповідався «низьким» стилем, у бурлесках «низький» сюжет — «високим».

Якщо попередники і сучасники І. Котляревського, звертаючись до Вергілія, насамперед вдавалися до пародіювання його класичної епопеї, її образів, драматичних колізій тощо, то український поет свідомо ставав на інший шлях — він прагнув до «перелицювання», травестування римського оригіналу, переосмислення його патетичної тематики в підкреслено зниженій тональності. При цьому І. Котляревський відмовився від багатьох епізодів, образів і ситуацій першоджерела та водночас увів нові життєві картини, наблизив його до української дійсності, надав усьому твору народно-національного колориту. «Енеїда» І. Котляревського, поза сумнівом, перевершує всі попередні травестії Вергілієвої епопеї, які «давно відійшли до історико-літера-турного архіву» (О. Білецький).

У поемі І. Котляревського бурлеск набув нових естетичних функцій — сміх тут виходить за суто розважальні межі, набуває нового призначення, проникаючи у серйозні сфери. Цілком у дусі естетики просвітницького реалізму І. Котляревський реалістичними мазками (звісно, в гумористичних тонах) подав талановите художнє відтворення народних звичаїв, побуту, психології. Об’єктивного критицизму український поет досягав у зображенні представників панівної феодально-поміщицької верхівки, виступаючи, по суті, поборником «мужичої правди», яку бачить у духовно здоровому житті народних мас.

І.Котляревський, вивертаючи «навиворіт» класичний античний оригінал, відмовляється від послуг традиційних «жеманних», «од старості сварливих муз»; він кличе нову музу — «веселу, гарну, молодую», і з її допомогою, насамперед дотримуючись правди життя, майстерно змальовує широку художню панораму української національної дійсності у властивих їй суперечностях.

Отже, зважаючи на жанр поеми, І. Котляревський у зниженій яскраво гумористичній тональності, у дусі народної сміхової культури подає життя і побут різних суспільних верств України кінця XVIII - початку XIX ст.

Переглядів 889 разів
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі
 
Виктор Новосад на сервере Стихи.ру
загрузка...
« Освітній портал »   2013 р.