Понеділок, 22 травня 2017 14:22

ДПА. 2017. Українська література. 9 клас. Завдання та Відповіді. ВАРІАНТ № 5

Автор 
Оцініть матеріал!
(2 голосів)


ВАРІАНТ 5

Завдання 1-16 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.

1. До гумористично-сатиричних належить пісня

А «В кінці греблі шумлять верби»

Б «Місяць на небі, зіроньки сяють»

В «Лугом іду, коня веду»

Г «Світи, світи, місяченьку»

2. Першу бібліотеку при Софійському соборі заснував

А Володимир Великий

Б Ярослав Мудрий

В Святослав Ярославич

Г Володимир Мономах

3.Біблія належить до літератури

А оригінальної

Б перекладної

В історико-художньої

Г історично-мемуарної

4. Основу роману П. Куліша «Чорна рада» становить

А «Літопис Григорія Грабянки»

Б «Літопис Самовидця»

В «Літопис Самійла Величка»

Г «Історія русів»

5. «Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я, при чужині, у людях», — каже героїня твору

А Т. Шевченка

Б П. Куліша

В Марка Вовчка

Г І. Котляревського

6. Зачинателем нової української літератури на західних землях України вважають

А І. Котляревського

Б П. Куліша

В Г. Квітку-Основ’яненка

Г М. Шашкевича

7. Рядки: «— Йому я стану за дитину. / Плечми моїми молодими / Його старії підопру! — / І кинула кругом очима, / Аж іскри сипнули з очей. /Аз добрих молодих плечей / Хітон полатаний додолу / Тихенько зсунувся. Ніколи / Такої Божої краси / Ніхто не узрить!» — взято із твору Т. Шевченка

А «Катерина»

Б «Наймичка»

В «Марія»

Г «Гайдамаки»

8. Учення Г. Сковороди про споріднену працю втілено у творі

А «Вхідні двері до християнського доброчестя»

Б «Бджола та Шершень»

В «Всякому місту — звичай і права»

Г«De libertate»

9. У рядках «...Тоді кружляв сивуху, /1 оселедцем заїдав. / Він, сьому випивши осьмуху, / Послі дки з кварти виливав» (поема І. Котляревського «Енеїда») ідеться про

А Енея

Б Зевса

В Евріала

Г Латина

10. Образ троянців в «Енеїді» І. Котляревського уособлює

А українську панівну верхівку

Б богів

В тих, хто не міг себе захистити

Г рядове запорозьке козацтво

11. Сентименталізм віддає перевагу

А розуму

Б почуттям, внутрішньому світу людини

В традиціям античної літератури, яка вважається ідеальною, класичною

Г яскравим образам, які свідчили про високе призначення людини

12. Перешкода до одруження Марусі та Василя (Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся»)

А солдатчина

Б «нерівність» душ наречених

В невзаємне кохання

Г важка хвороба нареченої

13. У вступі-зверненні до дівчат (поема «Катерина») Т. Шевченко

А захоплюється красою українок

Б ганьбить дівчат за їх поведінку

В застерігає від необдуманих учинків

Г співчуває тяжкій долі дівчат і жінок

14. Тема селянського повстання лежить в основі твору Т. Шевченка

А «Сон» («У всякого своя доля...»)

Б «Катерина»

В «Гайдамаки»

Г «Кавказ»

15. Служив у війську, отримав звання штабс-капітана, за військово-дипломатичну операцію нагороджений орденом Анни

А Г. Сковорода

Б Т. Шевченко

В П. Куліш

Г І. Котляревський

16.Перший друкований твір, написаний живою українською розмовною мовою, —

А «Наталка Полтавка»

Б «Заповіт»

В «Повість минулих літ»

Г «Енеїда»

 

Завдання 17-20 мають на меті встановлення відповідності.

До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.

 

17. Установіть відповідність

1 гумор

2 сарказм

3 гротеск

4 іронія

А гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов’язковими принципами чи встановленими ідеалами

Б тип художньої образності, в основі якого лежить крайня міра умовності у відтворенні життя, а також характерне навмисне карикатурне спотворення форм і сутності предметів, поєднання реального і фантастичного, трагічного і комічного, нормального і абсурдного

В прихована насмішка або стилістичний прийом, коли особа чи явище удавано схвалюються або осуджуються з метою досягти протилежного ефекту

Г уїдлива, зла, гірка насмішка

Д різновид комічного, зображення життя у беззлобно- добродушному, жартівливому тоні

 

Відповідь

 

1-Д гумор — різновид комічного, зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому тоні

2-Г сарказм — уїдлива, зла, гірка насмішка

3 гротеск — тип художньої образності, в основі якого лежить крайняміра умовності у відтворенні життя, а також характерне навмисне карикатурне спотворення форм і сутності предметів, поєднання реального і фантастичного, трагічного і комічного, нормального і абсурдного

4-В іронія — прихована насмішка або стилістичний прийом, коли особа чи явище удавано схвалюються або осуджуються з метою досягти протилежного ефекту

 

18. Установіть відповідність цитат (портретів) з «Чорної ради» П. Куліша з іменами персонажів, яких вони стосуються

1 «Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, попротоптувані — і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й на йому була мов чужа. [...] Так наче собі чоловік простенький, тихенький. [...] Тілько очі були якісь чудні — так і бігають то сюди, то туди і, здається, так усе й чигають із підтишка чоловіка»

2 «.. .Був воїн уроди, красоти дуже дивної; був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі...»

3 «Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялися над тими очима...»

4 «.. .Тільки похитувавсь, гладячи черево; а щоки — як кавуни: сміявсь од щирого серця. Така була вдача». Не перемінився за десять літ, «тільки лисина почала ще більш вилискуватись»

А Сомко

Б Черевань

В Пугач

Г Брюховецький

Д Тур

 

Відповідь

 

1-Г «Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотнянихштанях, чоботи шкапові, попротоптувані — і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й на йому була мов чужа. [...] Так наче собі чоловік простенький, тихенький. [...] Тілько очі були якісь чудні — так і бігають то сюди, то туди і, здається, так усе й чигають ізпід-тишка чоловіка» — Брюховецький

 

2-А «.. .Був воїн уроди, красоти дуже дивної; був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі...» — Сомко

 

3-Д «Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялися над тими очима...» — Тур

 

4-Б «...Тільки похитувавсь, гладячи черево; а щоки — як кавуни: сміявсь од щирого серця. Така була вдача». Не перемінився за десять літ, «т

 

19.Установіть відповідність між родами літератури та назвами творів, що до них належать

1епос

2лірика

3драма

4 ліро-епос

А «Чорна рада»

Б «Наталка Полтавка»

В «Садок вишневий коло хати...» Г «Лілея»

Д протокол

 

Відповідь

1-А епос — «Чорна рада»

2-В лірика — «Садок вишневий коло хати...»

3-Б драма — «Наталка Полтавка»

4-Г ліро-епос — «Лілея»

 

20.Установіть відповідність між назвами етапів сюжету і їх моментами у творі Марка Вовчка «Інститутка»

1експозиція

2зав’язка

3розв’язка

4 кульмінація

А приїзд панночки й обрання Устини покоївкою

Б сцена, у якій пані побила стару кріпачку. Хотіла побити й Устину, але на перешкоді став Прокіп

В загострення стосунків панночки з кріпаками, її одруження і переїзд на хутір

Г Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою

 

Д І розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкою Устиною; про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні

 

Відповідь

1-Д експозиція — І розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкоюУстиною; про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні

2-А зав’язка — приїзд панночки й обрання Устини покоївкою

3-Г розв’язка — Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить доміста наймичкою

4-Б кульмінація — сцена, у якій пані побила стару кріпачку. Хотіла побити й Устину, але на перешкоді став Прокіп

 

У завданнях 21-24 запишіть відповідь словом, словосполученням чи реченням.

 

21.Образом, що скріплює всі композиційні елементи роману «Чорна рада», є  образ дороги.

22.Особисті враження від розповідей діда, фольклорні твори стали основою для написання Шевченком твору «Гайдамаки».

23.    «Енеїда» І. Котляревського написана віршовим розміромямбом.

24.    Кульмінацією твору «Наталка Полтавка» єепізод, коли сходяться всі дійові особи й остаточно вирішується доля Наталки.

 

Завдання 25 потребує розлогої відповіді на запитання.

 

25.    Чому Біблію називають Книгою Книг?

 

         Величавим творінням людського духу є Біблія (Святе Письмо), яку писали у різних місцях і в різний час (протягом півтори тисячі років!), за різними підрахунками, від 75 до 400 авторів — приблизно 60 поколінь просвічених Богом письменників. Це священна книга іудаїзму та християнства, яка вирішальною мірою сформувала духовність значної частини людства.

         Уся історія існування світу (від гріхопадіння Адама і Єви до найновіших часів) зводиться до протиборства добра і зла (Бога і Сатани). Проте шлях цей позначений складними й болючими процесами самопізнання і морального вдосконалення людства. Біблія не лише відтворює його, але й протягом багатьох століть намагається спрямувати, вказати людям шлях до очищення, духовного відродження. У Старому Заповіті панував дух справедливості, у Новому — дух любові — всеохопної, всепрощальної, всесильної.

         Біблія як пам’ятка літератури посідає чільне місце у світовому письменстві. Книги Старого і Нового Заповітів поділяють на історичні, повчальні та пророчі. Старозавітні історичні книги — це оповідання про походження людини і розвиток історії, які написані за 1 500 років до народження Христа. До них належать насамперед 5 книг Мойсея — Буття, Вихід, Левит, Числа, Повторення закону, а також книга Ісуса Навина, книга Суддів, книга Рут та інші. Новозавітні історичні книги — це 4 Святі Євангелія (Євангеліє — «добра вість»), у яких дається детальний виклад життя і науки Ісуса Христа як зразок для наслідування, а також Діяння апостольські.

         Повчальні книги містять художні твори. Це книга Йова, книга Псалмів (містить 150 пісень, більшість з яких складені Давидом) і книга Приповісток Соломона. Про «Пісню пісень» можна говорити як про високохудожній твір, що прославляє велич кохання. Повчальні книги вміщують також 21 лист святих апостолів. Пророчі книги містять пророцтва, що стосуються Спасите-ля (Месії), який повинен прийти на землю. Пророчою книгою є «Об’явлення» («Апокаліпсис») апостола Івана. Тут описані ознаки наближення кінця світу, встановлення володарювання Антихриста, яке зміниться торжеством Царства Божого.

         Біблія — це Книга Книг у світовій літературі, тому немає майже жодного видатного письменника, який би не звертався до біблійних образів, сюжетів чи мотивів. Серед них Дайте Аліг’єрі, Джордж Байрон, Віктор Гюго. Високо оцінював Біблію Йоганн Вольфганг Гете, який писав: «Нехай розвивається культура, нехай здобуває успіхи природнича наука, нехай розум людини розвивається скільки завгодно, але культурного і морального світла християнства, яке сяє в Євангелії, їм не сягнути».

         На територію України Біблія потрапила в Хет. одночасно із прийняттям християнства і спочатку поширювалась окремими книгами: Остомирове Євангеліє, Псалтирі, Апостоли. Перший переклад Біблії на тодішню письмову староукраїнську мову здійснив у 1561 році архімандрит монастиря в м. Пере-сопниця Григорій (Пересопницьке Євангеліє, на якому присягає Президент України). У 1581 році вийшла у світ знаменита Острозька Біблія, а перший повний текст Біблії в Україні з’явився в друкарні Києво-Печерської лаври 1758 року.

         Наприкінці XIX століття над перекладом Біблії українською мовою понад двадцять років працював П. Куліш. Окремі книги Біблії перекладені ним спільно з українським ученим-фізиком Іваном Пулюєм та письменником Іваном Нечуєм-Левицьким. їм же належить і повний переклад тексту Святого Письма, який побачив світ 1903 року у Відні. У тридцятих роках XX ст. Святе Письмо переклав сучасною українською мовою Іван Огієнко — митрополит Іларіон.

         В українській літературі серед письменників, які використовували біблійні мотиви, — відомі постаті: Г. Сковорода, Т. Шевченко, П. Куліш, Олена Пчілка, Леся Українка, І. Франко. Відома дослідниця інтерпретації біблійних образів в українській літературі Віра Сулима зазначає, що українські письменники XX століття також «дивляться на світ крізь призму християнських моральних і філософських цінностей», наприклад, Т. Осьмачка, У. Самчук, Є. Маланюк, М. Рильський, І. Світличний, В. Стус, Л. Костенко, І. Жиленко, Д. Павличко, П. Мовчан. Біблія давала не лише матеріал для ремінісценці але й часто — для переспівів. Одним із таких сучасних переспівів «Пісні пісень» є однойменний твір Анатолія Бортняка.

         Таким чином, Біблію по праву називають Книгою Книг, джерелом духовності для всіх людей. Свідченням цього є рекордні щорічні тиражі Святого Письма, широке використання його мотивів, сюжетів, образів найкращими представниками не лише української, але й світової літератури.

Переглядів 846 разів
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі
 
Виктор Новосад на сервере Стихи.ру
загрузка...
« Освітній портал »   2013 р.