загрузка...
Середа, 29 квітня 2015 11:16

ДПА. 2014. Історія України . 11 клас. Відповіді. ВАРІАНТ №12

Автор 
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

— ВАРІАНТ №12 —

 

1.   Якою цифрою на карті позначено українські землі, де в міжвоєнний період відбулися події, про які йдеться в уривку з листа посла Фран­ції? «У ході перестрілок з чеськими елементами угорські війська про­никли на територію рутенів, у той час, коли уряд Будапешта напра­вив у Прагу ультиматум, вимагаючи негайного виводу чеських військ...»

 

Г 4

 

2. Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1 Обрання Віктора Януковича Президентом України

2 Обрання Леоніда Кучми Президентом України на другий термін

3 Ухвалення Верховною Радою Закону України «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні»

4 Запровадження національної валюти – гривні

 

Г    4,   2,   3,   1

 

3. Яка з фотографій часів Другої світової війни свідчить про події пе­редостаннього року війни?

 

Г

 

4. Які з тверджень характеризують суспільно-політичне та соціально- економічне життя УРСР у роки другої п’ятирічки?

1 Прийняття нової Конституції УРСР

2 Поширення стахановського руху

3 Зменшення питомої ваги міського населення

4 Перша хвиля «ліквідації куркульства як класу»

5 Саботаж населенням України політики радянської влади

 

А 1, 2

 

5. У яких твердженнях ідеться про Михайла Грушевського?

1 Голова української парламентської грома­ди в І Державній думі Росії

2 У 1930-ті роки був під слідством як керів­ник організації «Український національ­ний центр»

3 Перший президент створеної в листопаді 1918 р. Української академії наук

4 Обіймав високі урядові посади в Раді мі­ністрів Української Держави П. Скоропад­ського

5 Голова та незмінний лідер Української Центральної Ради

 

Г 2, 5

 

6. Коли було ухвалено документ, уривок з якого наведено?

«Розкладка скасовується, і замість неї вводиться податок на про­дукти сільського господарства. Цей податок має бути меншим, ніж хлібна розкладка. Він повинен призначатися ще до весняного посіву, щоб кожен селянин міг заздалегідь врахувати, яку частку врожаю він повинен віддати державі та скільки залишиться в його повне розпорядження... Після сплати податку надлишки, що зали­шилися в селянина, надходять у його повне розпорядження. Він має право обміняти їх на продукти й інвентар, які доставлятиме в село держава з-за кордону та зі своїх фабрик і заводів; він може використовувати їх для обміну на потрібні йому продукти через кооперативи й на місцевих ринках і базарах»

 

Березень 1921 р.

 

7.   Про кого йдеться у фрагменті зі спогадів Михайла Старицького?

«Треба дивуватися, звідки він відривав якісь миті для творчості. А вона не припинялась... За цей час закінчив “Тараса Бульбу” і майже зовсім оркестрував його, написав для дітей три опери, ство­рив багато культурних мелодій для одного, трьох голосів, видав чимало хорів, збірок народних пісень, скомпонував багато чудових п’єс не тільки для фортепіано, але й для скрипки, флейти і для оркестру. Незважаючи на вік і страшенну перевтому в погоні за черствим шматком хліба, незважаючи навіть на хворобу, яка завдавала йому за останні роки великих страждань, - сила духу і віра в правоту своїх переконань у нашого славного композитора такі глибокі, що й досі в ньому неослабно підтримують енергію в усіх видах його багатосторонньої діяльності, а перед силою талан­ту відступають і все перемагають роки»

 

 Микола Лисенко.

 

8. З відомих вам чинників, що зумовили проголошення незалежності України, запишіть два

 

Чинники, що зумовили проголошення незалежності України:

1) перебудовчі процеси в СРСР, що створили умови для відро­дження національної свідомості українського та інших наро­дів, які входили до складу СРСР;

2) серпневий путч 1991 р. у Москві — спроба консервативних сил в СРСР здійснити державний переворот, щоб зберегти СРСР.

 

9. Порівняйте явища та процеси, характерні для культури УРСР у 1946—1955 рр. та 1956—1965 рр.

Явища та процеси, характерні для культури УРСР у 1946—

1955 pp. та 1956—1965 pp.:

Спільне

1. Панування методу соціалістичного реалізму в літературі та мистецтві.

2.   Русифікація освіти.

Відмінне

1.   Розгортання ідеологічної кампанії боротьби проти «космополітизму» та «низь­копоклонства» перед Захо­дом.

2.   Проголошення окремих на­прямків наукових дослі­джень «лженауками» — ге­нетики, кібернетики тощо.

3.   Переслідування української інтелігенції.

1.   Поява нових течій у літерату­рі та мистецтві, повернення репресованих діячів та їхніх творів у культуру, творчість «шістдесятників».

2.   Запровадження загальної восьмирічної освіти.

3.   Наукові дослідження з ряду ключових напрямів науково-технічного прогресу (атомна фізика, біохімія), раніше заборонених  на­прямках  (кібернетика, космічні дослідження)

 

 

10.  Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

З книжки спогадів А. Денікіна «Нариси російської смути»

«За кілька днів до захоплення влади Скоропадський приїхав до одно­го відомого київського генерала й запропонував йому долучитися до справи створення нового уряду, “який повинен замінити Централь­ну Раду й виступити посередником між німецьким командуванням й українським народом”. Зауважив, що в цій справі зацікавлені німці... Коли співрозмовник відповів йому відмовою, мотивуючи “неприйнятністю для себе роботи з німцями й на них”, Скоропад­ський заперечив, що “німці тут ні до чого, що він буде вести цілком самостійну політику, - і закінчив навіть наївною заявою, - що спо­дівається обійти німців і змусити їх працювати на користь Украї­ни”... Тоді ж відбулася розмова гетьмана з одним впливовим росій­ським генералом, якого дехто хотів бачити на посаді військового міністра. На питання його, чи правда, що гетьман згодився на свій пост винятково з метою возз’єднання Малоросії з Росією, Скоропад­ський відповів негативно: “Можливо, у далекому майбутньому це й трапиться; але зараз я буду обстоювати самостійність України”...

10 квітня австро-германці поспіхом склали й підписали господар­ську угоду з Українською Народною Республікою, щоб передумови її лягли на Раду, а не на гетьмана. 13-го фельдмаршал Ейхгорн запро­вадив, застосовуючи німецьку польову юстицію, воєнний стан, а 16-го за обставин майже анекдотичних німці розігнали Раду й поставили гетьманом усієї України генерала Скоропадського.

...Національний шовінізм й українізацію було покладено в основу програми гетьманського уряду. Сам гетьман в офіційних виступах урочисто проголошував самостійність України на вічні часи й паплюжив Росію, “під ярмом якої Україна стогнала протягом двох століть”... Кадетське міністерство не поступалося в шовіністич­них заявах і в прямих діях: міністр внутрішніх справ Кістяків- ський запроваджував закон про українське громадянство й присягу; міністр народної освіти Василенко взявся до масового закриття й насильницької українізації навчальних закладів; міністр сповідань Зеньковський готував автокефалію української церкви... Усі гуртом у формах безглуздих й образливих рвали зв’язок з російською куль­турою та державністю.

Тільки соціальні заходи гетьмана різко розійшлися з політикою Ради: кермо її круто повернули вправо. Незабаром вийшов гетьман­ський указ про повернення землі поміщикам і про відшкодування їм збитків, заподіяних революцією. Практика реквізиції (для експор­ту), кривавих утихомирень і відшкодування збитків за участі австро-німецьких загонів була жорстокою й безжалісною. Вона викликала скрізь в Україні та Новоросії стихійні повстання, часом багатотисячними загонами. Повстанці винищували дрібні частини австрійців, німців, убивали поміщиків, чиновників дер­жавної варти, повітових старост та інших агентів гетьманської влади... Втручання зайд додавало до загальної суми соціальних й економічних причин збурювання селянських мас ще й елемент яскраво національний - ні український, ні, ймовірно, й російський, проте відверто антинімецький; ним захопилася й частина офіцер­ства, яка долучалася до загонів повстанців, надаючи їм бодай яко­їсь організованості»

 

Відповідь

1. Автором наведених спогадів є Антон Денікін російський генерал, один із керівників білогвардійського руху в роки громадянської війни, письменник, військовий історик. Він пише  про Українську державу гетьмана П. Скоропадського у 1918 р.

2. А. Денікін був палким прихильником ідеї «єдиної та непо­дільної» Росії, тому його оцінка діяльності П. Скоропадсько­го та уряду Української держави є вкрай негативною. Під­даючи справедливій критиці аграрну політику гетьмана, він і позитивні досягнення в галузі культури трактує як прояв на­ціонального шовінізму.

3. Цінність наведеного документу як історичного джерела поля­гає в тому, що він є свідченням безпосереднього й активно­го учасника подій, але використовувати його слід з певними застереженнями з огляду на антиукраїнські настрої автора. Його оцінки подій і діячів української революції суб’єктивні та упереджені. Діяльність П. Скоропадського щодо віднов­лення української державності відбувалася в надзвичайно складних внутрішніх та зовнішньополітичних умовах, тому була досить суперечливою. При багатьох негативних її ри­сах, вона водночас мала і позитивні наслідки в галузі культу­ри, економіки, дипломатичної діяльності.


Переглядів 3465 разів
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі
 

Виктор Новосад на сервере Стихи.ру
загрузка...
« Освітній портал »   2013 р.