загрузка...
Середа, 29 квітня 2015 11:19

ДПА. 2014. Історія України . 11 клас. Відповіді. ВАРІАНТ №14

Автор 
Оцініть матеріал!
(2 голосів)

-ВАРІАНТ №14-

 

1.  Які воєнні події 1919 р. позначено стрілками на картосхемі?

 

Б Наступ Української галицької армії під час українсько-польської війни

 

2.  Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1 Виступ М. Хрущова «Про культ особи та його наслідки» на ХХ з’їзді КПРС

2 Суд у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки

3 Вихід перших шести випусків «самвидавського» журналу «Укра­їнський вісник»

4 Обрання О. Кириченка першим секретарем ЦК Компартії України

 

В    4,   1,   2,   3

 

3. Який з плакатів часів Другої світової війни було створено в 1943 р.?

 

А

 

4.   Які з тверджень характеризують процес формування багатопартій­ності в Україні наприкінці 80-х — на початку 90-х років ХХ ст.?

1 Більшість партій чітко вказували в програмових документах, ви­разниками інтересів яких груп населення вони є

2 Поява нових політичних партій відбувалася одночасно з нарос­танням внутрішніх суперечностей у КПУ

3 Новоутворені партії були масовими, порівняно з КПРС

4 Діяльність більшості новоутворених партій набувала опозиційно­го характеру

5 Переважання в західних областях партій лівого спрямування, у східних – правого

 

В 2, 4

 

5. У яких твердженнях ідеться про Павла Скоропадського?

1 Схилявся до зближення з більшовицькою Росією після поразки Німеччини в Першій світовій війні

2 У квітні 1918 р. на Всеукраїнському хлібо­робському конгресі був проголошений геть­маном України

3 Скасував закони й розпорядження Цен­тральної Ради та Генерального Секретаріату

4 Здійснював заходи, спрямовані на зросій­щення української освіти, науки, культури

5 Організатор збройного виступу самостійни­ків, які прагнули примусити Центральну Раду проголосити незалежність України

 

Б 2, 3

 

6. У які роки відбувалися події, засвідчені уривком зі щоденника Є. Чикаленка?

 

«Партійне життя наше в Києві зовсім завмерло, бо частина членів Української демократично-радикальної партії впірнула цілковито в легальну культурно-просвітню працю в “Просвіті”, в організацію Народного Університету, а друга - у працю в першій українській щоденній газеті “Громадська Думка”, в місячнику “Нова Громада” та в журналі “Україна”, у який переіменувалася “Київська Стари­на” після відсвяткування свого 25-річного ювілею... Отже, з розкві­том українського культурно-просвітнього життя поступово завми­рало партійне, а після розпуску 2-ї Державної думи, коли почалася страшенна столипінська реакція, і зовсім завмерло»

 

1907—1910 рр.

 

7.   Ім’я кого з історичних діячів пропущено в уривку з виступу М. Хру­щова перед керівництвом західноукраїнських областей?

 

«Удар, який ми завдали  , виявився дуже вдалим. Необхідно

підтримати ініціативну групу по переходу до православ’я, підтри­мати священиків, які переходять від уніатства до православної віри... Якась кількість уніатів необхідна для того, щоб мати свою агентуру... Нам вигідно, щоб уніати перейшли в православну віру. Це політика, щоб відірвати від Риму і прилучити до православної церкви»

 

Йосип Сліпий — глава Української Греко-Католицької Церкви.

 

8.   З відомих вам причин поразки Української Центральної Ради запи­шіть дві

 

Причини поразки Української Центральної Ради:

1) нездатність УЦР ефективно налагодити систему державного управління, втрата нею соціальної опори;

2) втручання австрійсько-німецької адміністрації у внутрішні справи України, невиконання УЦР своїх зобов’язань перед окупаційною владою.

 

 

9.   Порівняйте явища та процеси, характерні для розвитку промисло­вості радянської України за доби непу та першої п’ятирічки.

 

Явища та процеси, характерні для розвитку промисловості України за доби НЕПу та першої п’ятирічки:

Спільне

1.   Державне регулювання економіки.

2.   Одержавлення фінансів, транспорту, системи зв’язку.

Відмінне

1.   Співіснування різних форм власності в промисловості.

2.   Об’єднання підприємств у трести за галузевим і тери­торіально-галузевим прин­ципом.

3.   Залучення іноземних капіта­лів у формі концесій, зміша­них акціонерних товариств.

1.   Націоналізація промисло­вості.

2.   Створення командно-адмі­ністративної системи керу­вання економікою.

3.   Непропорційний розвиток економіки — переважання важкої промисловості.

 

10.  Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

З листа комсомольця Пастушенка із с. Полонисте (нині Голованівський район Кіровоградської області)

«Ось таке вислухайте, тов. Сталін! Село має 317 дворів, колекти­візоване на 100 %. А що, тут, думаєте, радянська влада? Ні, не радянська, а чисто буржуазний строй. Пригадайте панщину: 6 днів роби панам, а 7-й - неділя, в яку не можна робити, бо свято. Так і на селі - щодня роблять в артілі. Коло дому нічого, крім буді­вель, а ти податок із дому дай за те, що робили в колгоспі, позику підписався в колгоспі на 40 крб. - віддай із дому. Третій рік у кол­госпі усуспільнено все, та ще й хлібозаготівлю дай за ту землю, що здав у колгосп [за] 3 роки. Не йди до колгоспу за хлібом, бо ще й сам здай пудів 45 з 3 дес. поля, ну і пай у кооперації 28 крб., аванс і будівництво теж до 15 крб. здай з дому, а [за] продукти за три роки - копійки грошей, отаке життя.

Село виконало план на 65 %, колгосп вивіз весь хліб до фунта, всі культури. Зараз коням ні в зуб, лише пшенична січка, і кроплять мелясом, вже загинуло 56 коней.

І починають вмирати з голоду люди, пухнуть, діти кажуть - “хліба, хліба". Не думайте, шановний керівник, що не робили люди (і вдарно), але був недорід, який до уваги ніхто не бере. Прошлий рік урожай був середній і то ледве прожило населення і план був 38 тис. пуд., а зараз 57 тис. пуд. Зараз бригада 86 осіб ходить 3 місяці і нічого не зроблять, день у день ходять під кожну хату. Від початку кампанії уже перешпарили разів 60 кожну хату. Забрали до фунта всі городні [культури], в колгоспі, в колгоспників [зали­шили] на душу 2 пуда картоплі, а всю до фунта - в заготівлю. Ніякого передбачення на весняний посів, насіння ні фунта немає, ніякої культури... І буряки, і капусту квашену забрали, і забира­ють курей. І здають селяни, бо нічим годувати, іде таємний забій кролів. Оце таке, товаришу Сталін.

Трудодень обійшовся 37 коп., [а] пара чобіт - 36 крб., пара череви­ків - 26-22 крб., костюм - 80 крб., який був 25 [крб.] прошлий рік. Ви розумієте, що і пачка папірос 35 коп. розкурочних. Отак, тов. Сталін, сто день на одну пару чобіт, урівнялка, довели владу рад. Керують [не] робітники і селяни, [а] поміщики та буржуї, тому що робітник не буде висисати останньої крові й серця, тому що він розуміє голод і холод. Фунта соломи не дають, у хатах холод, роз- куркулюють бідняків, колгоспників викидають з колгоспу за те, що хліба не дають. Зажим - не дають селянинові балакати на зборах, садять і судять ні за що. Що захотіли активісти, то й зроблять, а маса ні при чому. Сільраду вибрали, але й жодного члена вибраного, всі нові й нові чужі люди, не вибрані, і та ж коо­перація, і все.

Маса населення підбурена проти радвлади, немає ніякої культро­боти, одна хлібозаготівля й годі, сільбуд закритий, ніхто не йде, чекаючи з дня на день смерті. Робітникам, які працювали колись у колгоспі, а зараз пішли на промисловість, їх дітям і дружинам нема спокою. Пайок, який привозять, забирають голодні. Вечором не можна вийти в село, б’ють каміннями, скидають чоботи, в кого є, населення босе, голе, голодне, діти не відвідують школи, тоже босі, голі й голодні, [без] гарячих сніданків [не] один місяць і хліба, лише чай без цукру. В селі ні гасу світить, ні мила, про жири, то й не згадуй, нема соняшнику, ні фунта з 40 га не залишилось, усе в заготівлі...»

 

Відповідь

1. Автором наведеного листа є радянський колгоспник, комсомолець Пастушенко. У своєму листі до Й. Сталі­на він описує життя українського села під час Голодомору 1932-1933 pp. .

2. Комсомолець Пастушенко правдиво описує нищеня  радянською владою українського селелства нереальні плани хлібозаготівель, примусову виснажли працю, тотальний  контроль над життям колгоспників. Він негативно ставився  селян до влади, акції протесту до яких вдавалися доведені до відчаю люди.

3. Цінність наведеного документу як історичного джерела по­лягає в тому, що він є свідченням безпосереднього учасника

подій. Голодомор 1932—1933 pp. є найтяжчим злочином ста­лінського режиму проти народу. Його метою був намір зни­щити українське селянство як свідому національну верству, яка загрожувала імперським прагненням Москви.


Переглядів 3543 разів
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі
 

Виктор Новосад на сервере Стихи.ру
загрузка...
« Освітній портал »   2013 р.