загрузка...

 

Тема: Додавання і віднімання  раціональних чисел. Підготовка до контрольної  роботи.

Мета: повторити і закріпити  знання   учнів  про додавання і віднімання   раціональних чисел ,підготуватися до контрольної  роботи; розвивати  уміння  учнів   застосовувати   здобуті  знання  при розв’язуванні   прикладів і задач на додавання і  віднімання   раціональних чисел; розвивати  логічне мислення ; виховувати повагу до культурної  спадщини  українського народу, виховувати культуру обчислень , записів в  зошитах  та на дошці.

Обладнання : картки , фоторобот, кольорові  олівці. 

Хід уроку:

1.     Організація  класу.

2.     Оголошення теми, мети і завдань уроку. (Учні  записують тему уроку в зошитах).

3.     Закріплення  вивченого.

А)Повторення «Математична   розминка».

1) Як додати два від’ємні числа? Або чому   дорівнює сума двох  від’ємних чисел.

2) Як додати два числа з різними знаками?

3) Сформулюйте правило віднімання  раціональних чисел.

4) Як розкрити дужки перед якими  стоїть знак  «+» ?

5) Як розкрити дужки перед якими  стоїть знак  «-» ?

 

Б) Інтерактивна  гра «Ланцюжок».

Слово вчителя:  У  місті  сьогодні я зустріла  свого  знайомого. Він художник .Він сказав , що для нашої  школи  він  зробив  чудовий  подарунок – намалював  портрет однієї  людини.  Але мій  знайомий художник надзвичайно весела та  кмітлива  людина, тому всі  відомості він закодував. І ось тепер, по одягу, віку, імені ми відгадаємо , чий це портрет.

Сьогодні ви побуваєте в ролі детективів. Кожній команді  (5 команд)  видається фоторобот . Ваше завдання  - визначити колір шапки, пальто  та  уявного  взуття героя портрета, доповнити фоторобот: розмалювати  за допомогою кольорових  олівців одяг, взуття. Вам необхідно  встановити  вік  незнайомця та його  ім’я.

ЗАВДАННЯ 1.Визначення кольору шапки:Обчисліть:

1)     23 – (-15) =38

2)     – 4,32 + 5,32 =1

3)     -15 +17 - (-15)-(-78) =95         Відповідь: 38195-чорний

Розшифровка:

 

  54614 – коричневий

10457 - білий

74690 – жовтий

  54138  - сірий

50901  - оранжевий

 38195 – чорний

19046 – зелений

56349 – червоний

 

Завдання 2: Визначення    кольору   пальта:Обчисліть:

1)     0,53+(-1,25)+(-5,6)+3,09-(-80,23) = 77

2)     -1(1/3)+ 5(2/3)+ (-(2/3)) + 4 + (- 3(2/3)) =4

3)     30- 4 -(-12)=38                       Відповідь: 77438-сірий

Розшифровка:  

1)  54614– коричневий

2)     10457 - білий

3)     74690 – жовтий

4)    77438  - сірий

5)     50901  - оранжевий

6)      38195 – чорний

7)     19046 – зелений

8)     56349 – червоний

 

Завдання 3: Визначення  кольору   чобіт:

Знайдіть    відстань   між    двома точками координатної   осі:

1)    А (-1) і В(4):  АВ=4-(-1)=4+1=5;

2)     М(-1,5) і N (2,5): МN=2,5-(-1,5)=2,5+1,5=4;

3)      К(-8,3) і L (-2,1): KL=-2,1-(-8,1)=-2,1+8,1=6;

4)    С(-2) і Е (12): СЕ=12-(-2)= 12+2=14;

Відповідь: 54614-коричневий.

Розшифровка:

 

  54614 – коричневий

10457 - білий

74690 – жовтий

  54138  - сірий

50901  - оранжевий

 38195 – чорний

19046 – зелений

56349 – червоний

Завдання 4 :Визначення    віку героя портрета:  Щоб   обчислити, скільки  років герою ,необхідно  знайти суму чисел ,які є коренями   рівняння:

А) 40-х+35-70= - 80;                             б) 120 – (х + 12) = -7;

75-70-х= - 80;                                                  120 – х – 12 = -7;

5-х= -80;                                                          108 – х = -7;

-х = -80 – 5;                                                      - х = -7 – 108;

- х = -85;                                                               -х = - 115;

Х = 85.                                                                    Х = 115.

Відповідь: 85 + 115 = 200 років.

 

Завдання 5: Визначення   імені  героя:Відповіді    до   прикладів   указують номер  букви в алфавіті, який   додається:

1)     11- (-7) + 4 = 22 – (Т);

2)     8 + х + 5 – 7 = 7;

6 + х = 7;

 х = 7- 6;

х= 1 – (А);

3)     –29 - (-32 - 17) = -29 + 49 = 20 – (Р);

4)     (- 5 + а) + (- а + 6) = 1 – (А);

5)     Відстань   між точками А(х) і В(28) дорівнює 7 одиницям. Знайдіть координату точки  А?  Розв’язок: 28 – х = 7;  - х = 7 – 28;    - х = - 21; х = 21 – (С). 

АБВГДЕЄЖЗИІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЮЯЬ

 

 

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

З

И

І

Ї

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ю

Я

Ь

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

22 – Т

1 – А

20 – Р

1 – А

21 – С

ВІДПОВІДЬ: ТАРАС Шевченко.

4.    Підсумок уроку:

1) Як додати два від’ємні числа? Або чому   дорівнює сума двох  від’ємних чисел

2) Як додати два числа з різними знаками?

3) Сформулюйте правило віднімання  раціональних чисел.

4) Як розкрити дужки перед якими    стоїть знак  «+» ?

5) Як розкрити дужки перед якими     стоїть знак  «-» ?

 

5.    Домашня робота. Підготуватися до контрольноїроботи.


 

«Ланцюжок»

 

1)    - 1 + (-7) =

 

2)    -32 +12 =

 

 

3)    -10 - (-20)=

 

4)    18 + (-18) =

 

 

5)    -2 – 5 =

 

6)    4,2 + (-5,3) =

 

«Ланцюжок»

 

1)    - 1 + (-7) =

2)    -32 +12 =

3)    -10 - (-20)=

4)     18 + (-18) =

5)     -2 – 5 =

6)     4,2 + (-5,3) =

 

 

«Ланцюжок»

 

1)- 1 + (-7) =

2)     -32 +12 =

3)     -10 - (-20)=

4)     18 + (-18) =

5)     -2 – 5 =

6)     4,2 + (-5,3) =

 

 

«Ланцюжок»

 

1)- 1 + (-7) =

2)-32 +12 =

3)-10 - (-20)=

4)    18 + (-18) =

5)    -2 – 5 =

6)    4,2 + (-5,3) =

 

 

 

«Ланцюжок»

 

1       )- 1 + (-7) =

2) -32 +12 =

3)    -10 - (-20)=

4)    18 + (-18) =

5)    -2 – 5 =

6)    4,2 + (-5,3) =

 

Завантажити конспект уроку 
Завантажити презентацію 

 

 

Опубліковано в Математика

Предмет:  математика                        3 клас

Тарашевська Алла Петрівна, спеціаліст вищої категорії,

старший вчитель

Тема.Письмове додавання трицифрових чисел з переходом через розряд (два переходи). Складання обернених задач

Опубліковано в Математика

Франція в 20-ті рр. XX ст

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати соціально-економічний розвиток країни у 20‑рр.;

• визначати причини розбіжностей між державами-переможницями на Паризькій конференції;

• називати основні внутріполітичні події у Франції в 1924–1929 рр.;

• описувати політику «уряду національного порозуміння» у Франції.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: «уряд національного порозуміння».

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

І. Актуалізація опорних знань

Робота з картою

За допомогою карти історичного атласа назвіть:

1) які території були повернуті Франції за Версальським договором;

2) материк, де зберігалися найбільші колоніальні володіння Франції;

3) підмандатні території, які отримала Франція після Першої світової війни. Яким документом це передбачалося?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Починаючи розгляд теми про розвиток Франції у міжвоєнний період, пропоную вам з’ясувати її становище держави після Першої світової війни.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу Метод «Мозковий штурм»

Учні висловлюють свої припущення щодо становища у Франції у повоєнний час (відзначаючи позитивні й негативні чинники), а вчитель записує їх на дошці.

Учитель у разі необхідності коментує й доповнює думки учнів.

Орієнтовний зміст відповідей

Наслідки війни: • Війна призвела до значних людських втрат (1 млн 300 тис. солдат загинуло, 2 млн 800 тис. було поранено та майже 5 млн чол. залишилися без житла та роботи);

• Франція зазнала значних матеріальних втрат (були спустошені північно-східні департаменти, де була найбільш розвинена промисловість; зруйновано близько 10 тис. фабрик і заводів; загинула половина французького торгового флоту; загальні втрати Франції становили 134 млрд золотих франків);

• занепало сільське господарство — 325 тис. га орної землі стали непридатними для використання;

• із країни-кредитора Франція перетворилася на боржника.

Разом з тим:

• військове виробництво стимулювало розвиток ряду галузей промисловості, спричинило зростання загального промислового потенціалу країни (виникли індустріальні райони та нові підприємства — «Рено», «Сітроен»);

• вона повернула собі високорозвинені індустріальні райони Ельзас та Лотарингію;

• до складу французької колоніальної імперії ввійшли німецькі і турецькі володіння (частина Того та Камеруну в Африці; Сирія та Ліван на Близькому Сході).

Узагальнення

Війна завдала Франції не тільки збитки та руйнування, а й стимулювала розвиток промисловості, розширила французькі колоніальні володіння.

Робота в групах

Учні класу діляться на дві групи, які отримують історичні тексти та запитання до них. Після виконання роботи кожна група презентує свій документ та аналіз до ньогоПісля війни Франція залишилася президентською республікою. У країні діяла Конституція 1875 р. Главою держави був президент, що обирався парламентом і був наділений значними повноваженнями. Він призначав главу виконавчої влади — голову Ради міністрів, який відповідав перед законодавчим органом. Вищим законодавчим органом влади були Національні збори (парламент), що складалися з палати депутатів і сенату. Виборче право мали чоловіки, що досягли 21 року. Жінки, військовослужбовці, сезонні робітники виборчих прав не мали. У Франції склалася багатопартійна система, але найбільш впливовими партіями були республіканська й радикальна.

Запитання1. Про що йдеться в даному документі?

2. Якою була Франція за формою правління?

3. Якими повноваженнями був наділений президент?

4. Який орган влади виконував функції вищого законодавчого?

5. Які представники французького суспільства користувалися виборчим правом, а хто — ні?

6. Які з партій були найбільш впливовими? Після війни уряд Ж. Клемансо намагався посилити патріотичні настрої. З цією метою було влаштовано офіційні святкування з приводу повернення Ельзасу та Лотарингії, в Парижі був влаштований парад Перемоги. День перемир’я з Німеччиною —11 листопада — оголошено національним святом. Під Тріумфальну арку на Єлисейських Полях перенесли рештки невідомого солдата, доставлені з поля битви під Верденом, і запалили над ним Вічний вогонь. Інвалідам війни й колишнім фронтовикам було виявлено підкреслену повагу: їм установили особисті пенсії, сплата яких мала здійснюватися коштом репарацій з Німеччини. Маршала Фоша поховали поряд з усипальницею Наполеона Бонапарта в соборі Інвалідів

Запитання для аналізу документа

1. Про що йдеться в документі?

2. Які заходи було вжито для посилення патріотичних настроїв серед французів?

3. Чому, на вашу думку, Клемансо вважав посилення патріотизму однією з нагальних задач повоєнної Франції?

У ч и т е л ь. Отож Франція намагалася розв’язати повоєнні проблеми за рахунок посилення патріотичних почуттів серед населення і здійснення соціальних програм. Під тиском революційних виступів населення Ж. Клемансо був змушений піти на деякі поступки. 23 квітня 1919 р. був прийнятий закон про запровадження 8-годинного робочого дня, 25 березня 1919 р. — закон про право профспілок укладати з підприємцями колективні договориДоволі сильні позиції у Франції посідали ліві партії. Найбільш лівою була Соціалістична партія. Політичний курс її визначався реформами існуючого політико-економічного устрою. Її лідерами були Л. Блюм, П. ФорКлас об’єднується у декілька невеликих груп по 5–7 чоловік і отримує історичний текст про політичне і соціальне становище у Франції напередодні перших повоєнних виборів. Учні читають та аналізують даний текст за запитаннями, наведеними після документа.

Робота з історичним текстом

Документ 3

1 травня 1919 р., незважаючи на заборону уряду, у Франції стало святом солідарності трудящих, демонстрацією їх готовності до подальшої боротьби за свої права. Тільки в Парижі в демонстраціях взяло участь 500 тис. чол. Масштаб демонстрації відбулися в Леоні, Марселі, Бордо, Гаврі і в інших містах. У ряді міст Франції мали місце зіткнення з поліцією, демонстранти будували барикади. Солдати не виконували наказів своїх командирів, браталися з робітниками.

У травні–червні 1919 р. у страйковому русі брало участь близько 1 млн 200 тис. чол. За таких умов уряд Клемансо 12 липня 1919 р. ухвалив новий виборчий закон, який відновлював систему виборів за департаментськими списками і запроваджував деякі елементи пропорційного представництва26 жовтня 1919 р. група з 71 чоловіка прогресивних письменників, юристів, художників Франції на чолі з А. Франсом та А. Барбюсом виступила з прилюдним протестом проти блокади та інтервенції у радянській Росії. (Франція брала участь у боротьбі протии більшовицької Росії. У листопаді 1918 р. французький військовий флот у складі 70 кораблів прибув до чорноморських берегів Росії. Стотисячна французька армія висадилася у Севастополі і Одесі

і розпочала бойові дії на півдні України. Французькі війська діяли й на Далекому Сході. Представники Ж. Клемансо були при російських білогвардійських арміях Колчака і Денікіна.) У ході революційного піднесення відбулося кількісне зростання Соціалістичної партії Франції. На початку 1920 р. в її радах було 150 тис. чол Одночасно в Соціалістичній партії почався процесс формування лівого крила на чолі з М. Кашеном Відповіддю правлячих кіл Франції на такі дії стало формування

у 1919 р., напередодні парламентських виборів Національного блоку. Його очолили Пуанкаре і Мільєран. Мета блоку — придушити революційний рух, проводити «жорстку політику» щодо Німеччини. Гасло блоку «Німці за усе заплатять!» стало дійсно популярним. У блок увійшли всі буржуазні партії, а також партія Радикалів і Радикал-соціалістів.

Запитання і завдання

1. Які верстви населення брали участь у заворушеннях у 1919 р.?

2. Які закони були прийняті урядом?

3. Проти чого виступили представники мистецької інтелігенції?

4. Які зміни сталися у французькому суспільстві під впливом подій у Радянській Росії?

У листопаді 1919 р. у Франції відбулися перші після війни парламентські вибори. Перемогу здобув «Національний блок», діставши понад 2/3 місць у палаті депутатів. Він перебував при владі з 1919 по 1924 рр. Прем’єр-міністром став Александр Мільєран.

Робота в парах

Учні в парах опрацьовують документ і дають відповідь на питанняШирокого розмаху у Франції, як і в інших європейських країнах, набув страйковий рух. У 1919 р. у ньому взяло участь понад 1 млн чол. Французькі робітники вимагали скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати, визнання прав профспілок.

Уряд задовольнив ряд вимог робітників. Широкі кола громадськості Франції засуджували військове втручання країни у російські справи. Найбільшими виступами робітництва стали страйки залізничників у лютому і травні 1920 р У 1920 р. кількість членів Загальної конференції праці. (ЗКП) зросла до 2,4 млн чол. Восени 1921 р. у Франції відбувся тримісячний загальний страйк, але він закінчився невдало. У ЗКП стався розкол, що дестабілізувало робітничий рух. У 1921 р. окремі профспілкові організації, виключені з рядів ВКП, утворили Унітарну загальну конференцію праці, яка перебувала під відчутним впливом комуністів.

Активну участь у страйках брали члени Соціалістичної партії Франції, окремі діячі якої виступали за вступ до ІІІ Інтернаціоналу. Відомий партійний діяч Л. Блюм категорично виступив протии приєднання соціалістів до комуністичного руху. Ж. Лонге, П. Фор і деякі соціалісти утворили 30 грудня 1920 р. Французьку комуністичну партію.

Запитання

1. Чим були зумовлені масові виступи робітників?

2. Які зміни сталися у профспілковому русі Франції?

2. Порівняйте причини та хід страйкового руху Великої Британії та Франції.

Робота з підручником

Учні опрацьовують відповідний пункт параграфа та виписують прояви економічної кризи 1918–1921 рр., яка супроводжувала страйковий рух.

Орієнтовний варіант відповіді

• Промислове виробництво становило 55 % рівня 1913 р.;

• виробництво сільськогосподарської продукції 77 %;

• ціни на продовольство і товари першої необхідності зросли в 5–7 разів;

• податки зросли в 4 рази;

• різко впав курс франка, відбулася інфляція;

• важливу роль відіграв заснований урядом банк «Національний кредит», через який розподілялися субсидії на відновлення зруйнованих війною районів.

У ч и т е л ь. Після виходу із кризи в економіці Франції спостерігався застій, але вже до 1924 р. у країні намічається часткова стабілізація.

Робота з документом

Учні опрацьовують документ і дають відповіді на запитання.

Документ 5

У 1924–1929 pp. у Франції, як і в інших західних країнах, спостерігається стабілізація й розвиток економіки на основі зростаючої політичної стабільності французького суспільства, відновлення демократії. Високі темпи промислового розвитку Франції досягалися за рахунок отримання репарацій з Німеччини (9 млн марок золотом), використання саарського вугілля та лотаринзької руди, дешевої робочої сили в колоніях. До того ж у міжвоєнний періодФранція перетворилася на своєрідну Мекку для іноземного туризму, зокрема із США, що сприяло розвиткові сфери обслуговування.

Сільське господарство теж розвивалося досить успішно. У 1931 р. кількість міського населення вперше перевищила сільське, частка якого все ще залишалась на рівні 49,2 %, що було значно більше, ніж в інших розвинених країнах. Незважаючи на появу та розвиток великих підприємств, понад 40 % французьких робітників працювали на дрібних підприємствах, 25 % торговельних закладів і 53 % сільських господарств не використовували найману працю Франція залишалася державою-рантьє: у 1929 р. прибутки від цінних паперів майже утричі перевищували прибуток від промисловості.

За темпами промислового розвитку у роки стабілізації Франція випереджала Німеччину та Велику Британію й поступалася лише США. Максимальний у міжвоєнний час обсяг промислового виробництва був досягнутий 1930 р. — він на 40 % перевищив довоєнний рівень.

Запитання та завдання

1. Який період характеризується частковою стабілізацією в економіці?

2. Якими були причини стабілізації?

3. Назвіть основні ознаки стабілізації економіки.

4. Порівняйте даний період розвитку у Франції з іншими європейськими країнами.

У ч и т е л ь. Розглянувши економічну ситуацію в країні, давайте з’ясуємо, яким чином розвивалося політичне життя Франції у 1918–1929 рр. З листа лідерів французьких соціалістів Леона Блюма прем’єр-міністрові Едуарду Ерріо від 25 березня 1925 р.

«Тепер через те, що час згаяно, і головним чином… через негідні маневри антиреспубліканської опозиції, безвідповідально ризикуючи розоренням Франції, …становище стало настільки серйозним, що не можна зволікати ані хвилини.

Курси зростають, ціни підвищуються, загрожує інфляція.

Труднощі нашого казначейства — спадок старого парламенту — не лише використовуються тими, хто грає на зниженні франка, але віддають нас на милість банків і Французького банку. Дуже часто доводиться для покриття важких платежів вдаватися до їхніх послуг, коли вони вільні були відмовити нам чи заплатити. Демократичний уряд не може миритися з таким рабством.

Він не може надалі залежати від ласки та жити під тягарем великих грошових сил, сил ворожих, покладаючи на уряд відповідальність за ті труднощі, за які відповідальні інші… Країна не може далі так жити.

…Ми знайдемо допомогу лише в самих собі, у животворних силах… країни… Ми не є прибічниками теперішнього громадського порядку, але ми не прагнемо його змінити шляхом фінансового та економічного безладу, кільцем хаотичних криз…

Першочергові зусилля повинні бути спрямовані, на нашу думку, на те, щоб не допустити подальшого зростання цін і нового збільшення обігу, …вплинути на теперішній вексельний курс, на внутрішні спекулятивні курси, які не відповідають реальній вартості франка, тобто його реальній купівельній спроможності.

Але досягнуті результати не відкривають… ніяких перспектив, якщо уряд не підготує широкої операції з фінансового і валютного оздоровлення, …яка б остаточно забезпечила реальну безпеку казначейства, звільнила б державу від… панування банків, швидкоь відновила би справжню вартість франка…

…Допускаючи зростання цін або безробіття, а також погоджуючись на відмову або на неминуче відкладення… значних реформ, уряд може зрадити ті надії, які країна покладала на нього…»

Завдання

1. Прокоментуйте, якою була економічна ситуація у Франції в період діяльності уряду «Лівого блоку» Е. Ерріо.

2. Якими внутрішньо- та зовнішньополітичними чинниками булла викликана ситуація, про яку йдеться в документі?

3. Дослідіть, що пропонується здійснити урядові Е. Ерріо4. Встановіть, що насправді із запропонованого Л. Блюмом виконав уряд «Лівого блоку», а що здійснити не вдалося.

5. Які наслідки для Франції мала діяльність уряду «Лівого блоку»? Відповідь обґрунтуйте.

 Завантажити 

Утворення СРСР . НЕП

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• називати основні внутріполітичні події в СРСР;

• показувати на карті кордони СРСР;

• аналізувати утворення СРСР, причини переходу до непу;

• застосовувати та пояснювати поняття і терміни: «неп».

Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу.

Основні поняття та терміни: «нова економічна політика», «продподаток», «СРСР», «унітаризм», «федерація», «конфедерація», «автономізація».

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ . Мотивація навчальної діяльностіГлибока економічна криза була викликана підривом економіки, розрухою в роки Першої світової і громадянської воєн, політикою воєнного комунізму із загальною націоналізацією промисловості, директивними методами управління народним господарством, а також продрозкладкою в сільському господарстві, забороною продавати залишки, що позбавляло селянина зацікавленості в розвитку свого господарства, внутрішньою політичною кризою.

ІІІ . Вивчення нового матеріалуЕкономічна і соціально-політична ситуація в Радянському Союзі на початку 20-х років характеризувалася глибокою економічною кризою. Промисловість була зруйнована. Нестача сировини і палива призвела до того, що третина заводів і фабрик простоювали взагалі, а решта працювали з неповним навантаженням. Обсяг промислової продукції в 1920 р. складав У 1921 р. на одну людину випускалося 1 м ситцю на рік, на одне селянське господарство вироблялося сто грамів металевих виробів.

Виробництво цукру скоротилося в 45 разів. Шматок мила став рідкістю. Фінансовий стан країни характеризувався гігантською інфляцією (гроші знецінилися в 13 000 разів). У тяжкому становищі перебувало сільське господарство. Посівні площі скоротилися зі 110 млн десятин до 75 млн, упала врожайність. У 1921 р. в країні спалахнув голод, який охопив Поволжя, Приуралля, Казахстан, Західний Сибір, Україну. Голодувало до 30 млн чоловік. Незважаючи на допомогу світового співтовариства, загинуло 3 млн чоловік, 2 млн дітей стали сиротами. Проявом внутрішньої політичної кризи стало скорочення чисельності робітників, які були соціальною базою та опорою радянської влади, — з 2,5 млн в 1913 р. до 1,2 млн в 1921 p., тобто на 54 %. Зменшення їх кількості було зумовлене труднощами міського життя, внаслідок чого чимало людей поверталися на село, а також масовою загибеллю робітників на фронтах Громадянської війниНаприкінці 20-го — на початку 1921 рр. відбувається ряд селянських повстань проти проведення політики продрозкладки.

Масштаби виступів були величезні: Західний Сибір, Урал, Дон, Кубань, Поволжя та Центральні губернії. У багатьох губерніях у повстаннях брало участь 25–30 % загальної кількості населення, тобто майже все чоловіче населенняЗагони Антонова, що діяли в Тамбовській і частково у Воронезькій губерніях, нараховували до 50 тис. чол. і були розділені на дві армії. Чисельність західносибірських повстанців тільки в одному Ішимському повіті досягала 60 тис. чол. Проти Антонова воювала армія під командуванням Тухачевського, що нараховувала до 40 тис. бійцівПовстання матросів у Кронштадті навесні 1921 р. стало найбільш сильним і послідовним виступом проти більшовицької влади. Воно проходило під гаслами: «Ради без комуністів», «Геть продрозкладку», «Свободу торгівлі». 1 березня на Якірній площі Кронштадту в присутності 16 тис. моряків була одностайно прийнята резолюція з 15 пунктів, в якій вимагалося скасування привілеїв для комуністів, свободи слова для всіх соціальних партій. Наступного дня зібрання представників команд кораблів висловило недовіру голові Кронштадтської Ради М. Васильєву і комісару флоту М. Кузьміну. Тимчасовий ревком міста очолив писар з лінкору «Петропавловськ» С. Петриченко. Радянські установи продовжували працювати без перешкод, переважна частина комуністів міста висловили солідарність з повсталимиКронштадтці домогалися відкритих і гласних переговорів з владою, але їх делегація була заарештована більшовиками. Перший штурм Кронштадту військами 7-ї армії М. Тухачевського 8 березня 1921 р. був невдалим. Це пояснюється тим, що червоноармійці масово відмовилися стріляти в балтійських моряків. Органами ВЧК були проведені масові репресії проти відмовників, і вже в ході другого штурму фортеці 17 березня місто було захоплено. Понад 8 тис. моряків перейшло до Фінляндії, частина була убита в боях, а інші пройшли через трибунал і надзвичайні «трійки», які тільки за 21 березня 1921 р. розстріляли 71 моряка. З весни 1922 р. відбулося масове виселення жителів Кронштадту, а з липня було проведено «чистку» Петрограда від підозрілих осіб.

У цей період тривала криза і всередині правлячої партії РКП(б), що засвідчили дискусія про профспілки і зростання невдоволення серед рядових комуністів.

По ходу розповіді учні складають тези про становище Росії на початку 20-х років.

Після розповіді учні повинні назвати причини, що засвідчуватимуть необхідність запровадження змін у країні перші економічні спроби більшовиків закінчилися цілковитим провалом, тому більшовицька влада на Х з’їзді РКП(б) прийняла резолюцію «Про заміну продрозкладки продподатком» Нова економічна політика (неп) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 р Неп передбачав «допущення приватного сектора», тобто дозвіл свободи торгівлі, дрібного підприємництва, залучення іноземного капіталу за умов збереження за собою «командних висот» у державі Складовою частиною була грошова реформа, випуск червінця, формально забезпеченого на 25 % золотом та іноземною валютою.

Робота в групах

Учні класу об’єднуються у 5 груп, які працюють з документами, що характеризують зміст нової економічної політики (непу).

1-а група

Документ 1

…Постановою Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету й Ради Народних Комісарів розкладка скасовується, і замість неї запроваджується податок на продукти сільського господарства.

Цей податок повинен бути меншим, ніж хлібна розкладка. Він має призначатися ще до весняного посіву, щоб кожний селянин міг заздалегідь врахувати, яку частину врожаю він має віддати державі й скільки залишиться у його повному розпорядженні. Податок повинен стягуватися без кругової поруки, тобто повинен падати на окремого домохазяїна, щоб старанному й працьовитому хазяїнові не довелося платити за неакуратного односельця. По сплаті податку надлишки, що залишилися в селянина, надходять у його повне

розпорядження. Він має право обміняти їх на продукти й реманент, які буде доставляти до села держава через кордон та зі своїх фабрик і заводів; він може використовувати їх для обміну на потрібні йому продукти через кооперативи та на місцевих ринках і базарах…

Запитання

1. Які зміни було запроваджено при проведенні непу у першу чергу?

2. Які наслідки мала заміна продрозкладки продподатком? Свою думку обґрунтуйте.

2-а група

Документ 2

Докорінні зміни відбулися і в галузі промислового виробництва. Насамперед був скасований декрет про тотальну націоналізацію промисловості. Було дозволено тимчасове відновлення капіталістичного виробництва на дрібних промислових підприємствах, що випускають товари широкого вжитку. У зв’язку із цим у промисловості й торгівлі виник приватнийсектор: деякі державні підприємства були денаціоналізовані, інші — здані в оренду; приватним особам було дозволено створювати власні промислові підприємства із кількістю зайнятих на них не більше 20 чоловік (пізніше ця кількість була збільшена). Серед орендованих приватниками фабрик були й такі, які нараховували 200–300 людей, а загалом на частку приватного сектору в період непу припадало від 1/5 до 1/4 промислової продукції, 40–80 % роздрібної торгівлі й невелика частина оптової торгівлі.

Запитання

1. Які докорінні зміни сталися в промисловості?

2. Яке значення це мало для подальшого розвитку економіки держави?

3-я група

Документ 3

Капіталісти були допущені лише до виробництва предметів народного споживання, тобто в дуже потрібних, але не вирішальних галузях виробництва. Разом з тим значна частина промисловості, уся зовнішня торгівля залишалися в руках держави, або, як говорили більшовики, вони зберігали за собою «командні висоти в економіці».

Допускалося також створення концесій із залученням іноземного капіталу, змішаних акціонерних товариств і спільних підприємств. У статті «Про продовольчий податок» В. Ленін закликав учитися у капіталістів, називав основні форми реалізації нової економічної політики: оренда, кооперація, концесії, торгівля. До числа найважливіших законів, прийнятих Радянською владою в 1920 р., належить закон про концесії. Радянська сторона за договором передавала закордонним підприємцям на певний строк в експлуатацію природні багатства, підприємства або інші господарчі об’єкти. У концесіях Ленін вбачав небезпеку відновлення капіталізму. Але завдяки концесіям країна отримала можливість придбати необхідні машини й паровози, верстати й устаткування, без яких відновити господарство було неможливоЗапитання

1. Що таке концесії?

2. Яку мету переслідував Ленін, коли дозволяв створення концесій?

3. Чого і чому, на вашу думку, боявся Ленін, дозволяючи створення концесій?

4-а група

Документ 4

Декретами Раднаркому в 1923 р. були визначені нова структура й статут державних промислових підприємств (трестів) і державної торгівлі (синдикатів). Головкоми були скасовані, а замість них створені трести — об’єднання однорідних або взаємозалежних між собою підприємств, що отримали повну господарську й фінансову незалежність, аж до права випуску довгострокових облігаційних позик. Уже до кінця 1922 р. близько 90 % промислових підприємств були об’єднані у 421 трест, причому 40 % з них було централізованого, а 60 % — місцевого підпорядкування. Трести самі вирішували, що робити й де реалізовувати продукцію. Підприємства, що входили до тресту, знімалися з державного постачання й переходили до закупівлі ресурсів на ринку. Закон передбачав, що «державна скарбниця за борги трестів не відповідає».

Почали виникати синдикати — добровільні об’єднання трестів на засадах кооперації, що займалися збутом, постачанням, кредитуванням, зовнішньоторговельними операціями. До кінця 1922 р. 80 % трестованої промисловості було синдиковано, а до початку 1928 р. усього нараховувалося 23 синдикати, які діяли майже в усіх галузях промисловості, зосередивши у своїх руках основну частину оптової торгівлі. Правління синдикатів обиралося на зборах представників трестів, причому кожний трест міг передати на власний розсуд більшу або меншу частину свого постачання й збуту у ведення синдикату.

Запитання

1. Які нові ознаки капіталістичних відносин впроваджувалися в життя за часів непу?

2. Що собою являли трести та синдикати?

3. Яке значення мала поява цих об’єднань?

 5-а група

Документ 5

Була проведена грошова реформа. Замість знецінених й фактично вже відкинутих обігом совзнаків у 1922 р. було розпочато випуск нової грошової одиниці — червінців, що мали золотий вміст і курс у золоті. У 1924 р. совзнаки, що швидко витіснялися червінцями, взагалі припинили друкувати й вилучили з обігу. Того ж року був збалансований бюджет і заборонено використання грошової емісії для покриття витрат держави; були випущені нові білети державної скарбниці — рублі (10 рублів = 1 червінцю). На валютному ринку як усередині країни, так і за кордоном червінці вільно обмінювалися на золото й основні іноземні валюти за довоєнним курсом царського рубля (1 американський долар = 1,94 рубля).

Відродилася кредитна система. У 1921 р. відновив свою діяльність Держбанк, що почав кредитування промисловості й торгівлі на комерційній основі. У 1922–1925 рр. був створений цілий ряд спеціалізованих банків: акціонерні, у яких пайовиками були Держбанк, синдикати, кооперативи, приватні особи й навіть деякий час іноземці для кредитування окремих галузей господарства й районів країни; кооперативні — для кредитування споживчої кооперації, організовані на паях товариства сільськогосподарського кредиту, що замикалися на республіканські й центральний сільськогосподарські банки; товариства взаємного кредиту — для кредитування приватної промисловості й торгівлі; ощадні касидля мобілізації грошових нагромаджень населення. На 1 жовтня 1923 р. у країні діяло 17 самостійних банків, а частка Держбанку в загальних кредитних вкладеннях усієї банківської системи становила 2/3. До 1 жовтня 1926 р. число банків зросло до 61, а частка Держбанку в кредитуванні народного господарства знизилася до 48 %.

Запитання

1. У чому полягав зміст грошової реформи 1922 р.?

2. Які нововведення з’явилися в кредитній системі?

3. Про що свідчили такі зміни у фінансовій системі держави? Яке значення вони мали для економічного розвитку?

У ч и т е л ь. Впровадження непу спричинило зміну соціальної структури й способу життя людей.

Робота з історичним джереломСкасування закону про загальну трудову повинність в 1921 р. дала можливість зайнятися підприємництвом. Полиці магазинів швидко почали наповнюватися товарами й продуктами. У багатьох містах були відкриті «Торгсіни», де можна було купити дорогі речі, але тільки за золото й іноземну валюту. Люди самі відкопували свої скарби й несли в «Торгсіни» приховані коштовності. Проте незабаром візит у «Торгсін» спричиняв, як правило, обшук і арешт із подальшим звільненням у випадку добровільної здачі золота й валюти.

Протягом 1921–1922 рр. неп був вимушеною спробою утримати владу шляхом економічних поступок ринку. Проте цей ринок був сильно деформований. Приватна власність не була гарантована.

Держава розглядала її як найзапеклішого історичного ворога. Тому власники мали недостатньо стимулів для перспективного розширення господарства, створюючи капітали на спекулятивних операціях. До приватної діяльності долучалися насамперед різного роду авантюристи, спекулянти, які прагнули якнайшвидше зірвати куш, витратити його, пожити для задоволення.

За умов «воєнного комунізму» і розподільної економіки народжувалася нова каста людей, які починали вважати себе сіллю землі. Неп для них був тільки перешкодою. У відродженні вільного ринку вони безпомилково розгледіли смертельну загрозу своїм портфелям, пайкам, партійним привілеям. Контратака була неминучою. Наступ більшовики повели у тій єдиній сфері, де вважали себе недоторканими, — в ідеології. Першою жертвою цього прихованого наступу на неп стала інтеліґенція. Рішення про висилку впало на їхніх голови зненацькаНіхто не думав, що влада піде на такий хід «ідеологічної асенізації», як групове вигнання з Росії…

М. Бердяєв писав: «Висилалася за кордон ціла група письменників, вчених, громадських діячів, яких визнавали безнадійними в сенсі навернення в комуністичну віру. Це були дивні заходи, які потім уже не повторювалися. Я був висланий зі своєї батьківщини не через політичні, а ідеологічні причини. Коли мені сказали, що висилають, я відчув страшенний смуток. Я не хотів емігрувати…»

Завдання для всього класу

• Порівняйте політику «воєнного комунізму» та неп та назвіть сильні й слабкі сторони непу порівняно з попереднім економічним експериментом більшовиків.

Орієнтовні варіанти відповідей

Позитивні підсумки непу

1. Удалося відновити народне господарство й навіть перевершити

довоєнний рівень за рахунок внутрішніх резервів.

2. Відродилося сільське господарство, що дозволило нагодувати населення країни.

3. Національний прибуток збільшився на 18 % у рік і до 1928 р. —на 10 % в перерахунку на душу населення, що перевищило рівень 1913 р.

4. Зростання промислової продукції становило 30 % щорічно, що свідчило про швидке зростання продуктивності праці.

5. Національна валюта країни стала міцною й стабільною.

6. Швидко зростав матеріальний добробут населення.

Негативні підсумки непу

1. Мав місце непропорційний розвиток основних галузей народного господарства.

2. Відставання темпів відродження промисловості від сільсько-господарського виробництва містило в собі загрозу економічних криз.

3. У селі відбувалася соціальна й майнова диференціація селянства, що призвело до зростання напруженості між різними верствами.

4. У місті протягом 20-х років збільшувалася чисельність безробітних, яка до кінця непу склала понад 2 млн чоловік.

5. Фінансова система зміцніла лише на певний час. У другій половині 20-х років у зв’язку з активним фінансуванням важкої індустрії була порушена ринкова рівновага, почалася інфляція, що підірвало фінансово-кредитну систему.

У ч и т е л ь.

З метою недопущення концентрації приватного капіталу держава використовувала такий інструмент, як податкиУ 1924/1925 господарському році податки поглинали від 35 до 52 % усього доходу приватників. Середніх і великих приватних промислових підприємств у перші роки непу було мало.

У 1923/1924 р. у складі всієї цензової промисловості (тобто промислових підприємств із числом робітників не менше 16 за наявності механічного двигуна і не менше 30 — без двигуна) приватні підприємства давали лише 4,3 % продукції.

Переважну частину населення країни складали селяни. Вони потерпали від диспропорцій у співвідношенні регульованих державою цін на промислові і сільськогосподарських товарів («ножиці цін»). Селяни, незважаючи на нестачу товарів промислового виробництва, не могли їх придбати через занадто високі ціни. Так, до війни селянин, щоб оплатити вартість плуга, повинен був продати 6 пудів пшениці, а в 1923 р. — 24 пуди; вартість сінокосарки за той же період зросла з 125 пудів зерна до 544. У 1923 р. через зниження заготівельних цін на найважливіші зернові культури і надмірне підвищення відпускних цін на промислові товари виникли труднощі зі збутом промислових товарів.

До лютого 1924 р. стало зрозуміло, що селяни здавати хліб державі за радзнаки відмовляються. 2 лютого 1924 р. ІІ з’їзд Рад СРСР запровадив в обіг стійку валюту загальносоюзного зразка. Декрет ЦВК і РНК СРСР від 5 лютого 1924 р. повідомляв про випуск білетів державного казначейства СРСР. З 14 лютого 1924 р. було припинене друкування радзнаків, а з 25 березня — випуск їх в обіг.

Передумови утворення СРСР

Розповідь учителя

1. Ідеологічні. Жовтнева революція 1917 р. призвела до розпаду Російської імперії. Виникла дезінтеграція колишнього єдиного державного простору, що проіснував декілька століть. Більшовицька ідея світової революції і створення в майбутньому Всесвітньої Федеративної Республіки Рад форсувала новий об’єднавчий процес. Активну роль у розгортанні об’єднавчого руху відіграла РРФСР, влада якої були зацікавлена у відновленні унітарної держави на території колишньої Російської імперії.

2. Політичні. У зв’язку з перемогою радянської влади на основній території колишньої Російської імперії виникла ще одна передумова об’єднавчого процесу — єдиний характер політичного ладу (диктатура пролетаріату у формі Республіки Рад), подібні ознаки організації державної влади й управління. У більшості республік влада належала національним комуністичним партіям, що входили до складу РКП (б). Нестійке міжнародне становище молодих радянських республік в умовах капіталістичного оточення також диктувала потребу в об’єднанні3. Економічні та культурні. Потреба об’єднання диктувалася також спільною історичною долею народів багатонаціональної держави, наявністю багаторічних економічних і культурних зв’язків.

Між окремими районами країни історично склався економічний поділ праці: промисловість центру забезпечувала райони південного сходу і півночі, отримуючи натомість сировину —бавовну, ліс, льон; південні райони виступали основними постачальниками нафти, кам’яного вугілля, залізної руди і т. ін.

Значення цього поділу зросло після закінчення Громадянської війни, коли постало завдання відновити зруйноване господарство і подолати економічну відсталість радянських республік.

У національні республіки й області з центральних губерній переводилися текстильні та шерстяні фабрики, шкіряні заводи, друкарні, посилалися лікарі, педагоги. Прийнятий у 1920 р. план ГОЕЛРО (електрифікації Росії) також був розрахований для усіх районів країни.

Після розповіді учні мають назвати, який із чинників вони вважають найважливішим.

У ч и т е л ь.

За часів непу сталася визначна подія в політичному життя багатьох країн — утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Процес утворення СРСР був складним і суперечливим. Ще в роки Громадянської війни фактично склався військово-політичний союз радянських республік. Улітку 1919 р. з ініціативи України ВЦВК РРФСР видав декрет «Про об’єднання радянських республік Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби зі світовим імперіалізмом». За умов визнання незалежності та права республік на самовизначення було вирішено об’єднати їхні господарські, фінансові та залізничні організації.

Було створено спільну військову організацію республік. У вересні та грудні 1920 р. РРФСР уклала союзні договори з Азербайджанською та Українською

радянськими республіками.

20 вересня 1920 р. РСФСР і Азербайджан підписали договір, що став зразковою моделлю для договорів між РСФСР та іншими радянськими республіками: сторони погоджувалися на тісний військовий і фінансово-економічний союз. У найкоротший термін підлягали об’єднанню: військові сили і командування, органи, що контролюють економіку і зовнішню торгівлю, органи постачання,

залізничний і водний транспорт, пошта, телеграф, фінанси. Азербайджан був найбільш слабкою і бідною з радянських республік.

Україна більш наполегливо відстоювала свої суверенні права. Договір, укладений з нею в грудні 1920 р., залишав Україні значно більше прав. Передавши у ведення центрального уряду наркомати з військово-морських справ, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, пошти і телеграфу і Вищу рада народного господарства, Українська радянська республіка зберегла ряд республіканських наркоматів, серед іншого — з іноземних справ і право вступати в дипломатичні відносини з іншими державами.

У 1921 р. були підписані договори з Білоруською, Вірменською, Грузинською республіками. Латвія і Литва на той час стали суверенними державами. До РРФСР тяжіли дві народні республіки в Середній Азії — Бухарська і Хорезмська.

Проектів створення Союзу було декілька. Перший з них запропонував нарком у справах національностей Й. Сталін. Він підготував проект резолюцій, що передбачав входження України, Білорусії, Закавказьких республік до складу РРФСР на правах автономії. План дістав назву автономізації. Керівництво ж Грузії вважало, що республіки повинні зберегти атрибути самостійності й незалежності та формувати свої відносини на договірних засадах. Фактично ця пропозиція означала створення конфедерації радянських республік.

6 жовтня 1922 р. ЦК затверджує перероблений за вказівками Леніна проект резолюції «Про взаємини суверенних союзних республік». У її першому пункті зазначалося: «Визнати необхідним укладання договору між Україною, Білорусією, Федерацією Закавказьких Республік і РСФСР про об’єднання їх у «Союз Соціалістичних Радянських Республік» із залишенням за кожною з них права вільного виходу зі складу Союзу…»

Ленін уважав, що майбутній союз має будуватися на федеративних засадах, де РРФСР буде рівною за правами та обов’язками з іншими республіками. Проект автономізації він відкидав як такий, що утискає права республік, а у створенні конфедерації вбачав недостатній рівень об’єднання. Ленінський план «федералізації» здобув перемогу над сталінською «автономізацією». Правда, Сталіну вдалося нейтралізувати Кавказькі республіки, насамперед Грузію, створивши Закавказьку Федерацію, на чолі якої було поставлено Закбюро партії, а його секретарем призначений С. Орджонікідзе —завойовник Грузії і близький друг Сталіна.

Запитання

1. Чому Сталін був проти конфедерації?

2. Чому Ленін виступив за федерацію і проти автономії?

Завантажити 

 

 

Узагальнення знань за темами «Повоєнне облаштування світу» та «Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.)»

Мета: узагальнити та систематизувати матеріал, вивчений з даної теми; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами, висловлювати власну точку зору; вчити учнів культури спілкування

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ Основна часина уроку

Завдання 1. Хронологічний конкурс

Цей конкурс має характер розминки і передбачає знання хронології історичних подій. Капітанам необхідно розмістити запропоновані події у хронологічній послідовності. Максимальна оцінка за цей конкурс шість балів.

Картка 1

1. Страйк на Путиловському заводі.

2. Постріл «Аврори».

3. Зречення трону Миколи ІІ.

4. Запровадження політики «воєнного комунізму».

5. Громадянська війна в Росії.

6. Декрет про землю.

Картка 2

1. Проголошення «вільної Німецької Соціалістичної республіки».

2. Заклик «Спартака» до боротьби проти уряду.

3. Убивство К. Лібкнехта та Р. Люксембург.

4. Похід урядових «ударних загонів».

5. Вибори до Установчих зборів.

6. Втеча кайзера до Голландії.

Картка 3

1. Створення «Союзу боротьби» — «Фашіо ді компаттименто».

2. Кінець Першої світової війни3. Проходження Римом парадного маршу Муссоліні.

4. Організація загонів чорносорочечників.

5. Призначення Муссоліні головою уряду.

6. Вимога Муссоліні до уряду про надання йому 5 міністерських портфелів.

Завдання 2. Відгадай героя

Учитель зачитує уривки з біографій історичних осіб, а учні повинні вгадати, про кого йдеться. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал

1. Зійшов на престол після смерті свого батька. У його характері сучасники відзначали два недоліки — слабку волю і мінливість. Здобув гарну освіту, володів французькою, англійською і німецькою мовами. Невдачі на фронті в Першій світовій війні, революційна пропаганда в тилу та у військах, розруха, міністерська чехарда і т. ін. спричинили різке невдоволення серед різних верств суспільства. Був розстріляний разом з родиною в Єкатеринбурзі. (Російський цар Микола ІІ)

2. Народився в грецькому місті Салоніки в родині дрібного митного службовця. Служив у сирійському місті Дамаску, де згодом організував таємну спілку «Батьківщина та воля». Отримав відрядження до Франції для вивчення європейського військового досвіду. Став довічним головою Народно-республіканської партії. (Мустафа Кемаль)

3. Народився в 1883 р. в сім’ї сільського коваля в провінції Форлі, в невеликому селі Довіа. Працював каменярем, ковалем, чорноробом. Заснував власну газету «Пополо д’Італіа» («Il Popolo d’Italia»). (Б. Муссоліні)

4. Навчався у Казанському університеті, звідки був відрахований за революційну діяльність. Керував революційними гуртками, неодноразово був заарештований та відбував заслання. На нього було здійснено невдалий замах есерки Фані Каплан. Останні два роки життя важко хворів і практично не брав участі в управлінні державою. (В. Ленін)

5. Народився в родині дивана (прем’єр-міністра) крихітного князівства. Не відзначався якимись помітними успіхами в навчанні, був дуже несміливим та уникав товариства інших дітей. Вимушений був у віці 13 років узяти шлюб. Отримав диплом баристера (адвоката). Удосконалив свою англійську, вивчив

французьку мову, в Лондонському університеті та Школі права опановував юридичні та природничі науки, брав уроки європейських музики і танців. Став лідером і вчителем однієї з найбільших націй на Землі. Його боротьба тривала до самої смерті — ще 33 роки. (Махатма Ганді)

6. Походив з селянської родини, лікар за освітою, написав книгу «Викрадений у Лондоні». Був обраний першим президентом Китайської Республіки. (Сунь Ятсен)

7. Проголосив у «Квітневих тезах» гасло «Вся влада радам!», яким передбачено мирний перехід влади до рад; одночасно висунув лозунги про припинення воєнних дій, передачу землі селянам, а заводів і фабрик — робітникам. У липні 1917 після невдалої спроби перевороту проголосив курс на перехід влади до рад шляхом збройного повстання. (В. Ленін) 8. Офіційно обіймав посаду комісара з іноземних справ, створив уряд під назвою Революційна Правляча Рада. Уряд проголосив скасування всіх аристократичних титулів і привілеїв, відокремлення церкви від держави, гарантував свободу слова і зібрань, безкоштовну освіту, мовні та культурні права для національних меншин. Також комуністи націоналізували промислові та комерційні підприємства, житло, транспорт, банківську сферу,ьмедицину. (Бела Кун)

9. Брав участь у створенні і роботі Тимчасової політичної Державної Думи. У Тимчасовому Уряді був міністром юстиції, військовим та морським міністром, міністром-головою, поєднував посади міністра-голови і верховного головнокомандуючого. Після революції перейшов на нелегальне становище у Фінляндії. Намагався брати участь у роботі Установчих Зборів. (О. Керенський)

10. Організував демонстративний марш на столицю. Став наймолодшим прем’єр-міністром в історії країни. Спочатку він користувався підтримкою парламентських лібералів. З їх допомогою він запровадив жорстку цензуру та змінив виборчі методи так, що зміг зосередити у своїх руках диктаторські повноваження і розпустити усі інші партії. Особисто здійснював керівництво міністерствами внутрішніх справ, зовнішніх справ, колоній, підприємництва, армії та інших військових формувань та суспільних робіт. Іноді в його руках було сконцентровано до семи посад на додачу до прем’єрської. (Муссоліні)

11. Брала участь у заснуванні німецької компартії і виступила з доповіддю «Масовий страйк і німецька соціал-демократія» на її установчому з’їзді. Вона різко критикувала більшовиків за встановлення в Росії однопартійної диктатури, нехтування демократичних свобод та придушення опозиційних партій. Активно продовжувала виступати проти міністеріалізму і компромісів з правими і центристськими партіями, які вважала «опортуністичними». (Люксембург)

12. Став на чолі заколоту, спрямованого проти соціал-демократичного керівництва Німеччини. Заколотники намагалися встановити в країні радянську владу. Соціал-демократи побоювалися, що дії його та його прихильників можуть призвести до громадянської війни. Уряд соціал-демократів запровадив надзвичайний стан і застосував проти повсталих силу. (Лібкнехт)

13. Наприкінці 1918 р. уклав секретну домовленість з керівництвом армії. Обійняв посаду рейхсканцлера, став одним із голів так званої Ради народних уповноважених. У 1919 р. Національні Збори обрали його президентом країни. (Еберт14. Очолив національно-визвольний рух проти Антанти, успіх якого призвів до проголошення в країні республіки. У 1921 р. сформував тимчасовий уряд. Після проголошення республіки став її першим президентом; правив авторитарно, запроваджуючи реформи, що мали європеїзувати і модернізувати країну. Дбав про розвиток промисловості, здійснив ряд реформ у галузі права, мови, культури і побуту. (Кемаль)

Завдання 3. Риб’ячий скелет

Командам надаються плакати, на яких намальовано «риб’ячі скелети». За допомогою цього методу вони повинні охарактеризувати наслідки Першої світової війни для різних країн. На виконання завдання надається 5 хв.

• 1-а команда — для Росії;

• 2-а команда — для Німеччини;

• 3-я команда — для Італії.

Учитель пояснює правила виконання завдання. Риб’яча голова — назва запитання, ребра — зміст або напрями вирішення, хвіст — висновок Максимальна оцінка за цей конкурс 5 балів.

Завдання 4. Книжкова шафа

Для виконання цього завдання запрошуються до дошки по одному учаснику від кожної команди. На плакаті, прикріпленому до дошки, зображено книжкову шафу.

Назва проблеми __ ? Висновок __ ?

Як правильно виконати це завдання біля дошки?

• Угорі, на книжковій шафі, зазначається назва завдання або проблеми, яку треба розв’язати.

• На полицях для книг записуються основні напрямки та порядок розв’язання проблеми.

• Знизу, під книжковою шафою, записується висновок.

Далі учні отримують завдання для роботи з книжковою шафою.

• 1-а команда. Національний рух в Індії.

• 2-а команда. Національний рух у Китаї.

• 3-я команда. Політика «воєнного комунізму» в Росії.

Завдання 5. Роздуми

Учні отримують запитання в результаті жеребкування. Для підготовки відповіді їм надається 4 хв. Учасники з іншої команди можуть доповнити виступ, за що отримають додаткові бали.

1. Визначте об’єктивні та суб’єктивні причини виникнення тоталітаризму. Якою була соціальна база тоталітарних режимів у різних країнах Європи у міжвоєнний період?

2. Визначте спільні та відмінні ознаки революцій у Німеччині та Угорщині.

3. Визначте спільні та відмінні ознаки революцій у Росії та Туреччині.

Завдання 6. Про що йдеться в уривку Команди повинні назвати договори, міжнародні документи за уривками документів. Учні отримують по 2 уривки в результаті жеребкування. Для підготовки відповіді їм надається 4 хв. Учасники з іншої команди можуть доповнити, за що отримають додаткові бали.

1. Бернард Шоу зазначав: «П’ять місяців переговорів дуже схожі на історію про «десятьох маленьких індіанців», які внаслідок різних пригод зникають один за одним, доки, врешті-решт, десятий залишився один! Хіба ми не бачили, як спочатку засідала Рада десятьох, потім Верховна Рада п’яти, після Рада чотирьох і, нарешті, Рада трьох, та сама, якій натовп зараз аплодує? Вони й є будівничими нової Європи». (Паризький договір)

2. Німецька держава та РРФСР у подальшому відмовляються від відшкодування їхніх воєнних витрат, так само, як і від відшкодування воєнних збитків, іншими словами, тих збитків, що були завдані їм та їхнім громадянам у районах воєнних дій внаслідок заходів, включно зі здійсненими на території супротивної сторони реквізиціями. (Рапалльський договір )

3. Високі Договірні Сторони, беручи до уваги, що для розвитку співпраці між народами та для гарантії їх миру та безпеки важливо прийняти деякі зобов’язання: не вдаватися до війни; підтримувати у повній гласності міжнародні відносини, засновані на справедливості й честі; суворо дотримувати розпорядження міжнародного права, що визнаються відтепер дійсним правом поведінки урядів встановити панування справедливості й сумлінно дотримуватись договорів та зобов’язань у взаємних відносинах, — приймають існуючий Статут. (Ліга Націй)

4. Стаття 59. Австрія відмовляється… на користь Румунії від усяких прав на частину колишнього герцогства Буковинського…

Стаття 88. Незалежність Австрії не може бути відчужена без згоди Ради Ліги Націй. Унаслідок цього Австрія зобов’язується утриматися… від будь-якого акту, здатного прямо або побічно порушити її незалежність будь-яким шляхом, а особливо до її включення до Ліги Націй, шляхом участі у справах будь-якої іншої держави. (Сен-Жерменський договір)

5. Стаття 36. Угорщина відмовляється… на користь Італії від усяких прав, на які вона могла б претендувати на території колишньої австро-угорської монархії, визнані у складі Італії, згідно зі ст. 36, розділ 1, мирного договору, укладеного 10 вересня 1919 р. між Союзними й Об’єднаними державами й Австрією…Стаття 104. Загальне число військових сил в угорській армії не має перевищувати 35 000 чоловік, включаючи офіцерів і нестройові частини… (Тріанонський договір)

6. Стаття І. Договірні держави погоджуються обмежити свої озброєння на море відповідно до домовленостей цього трактату. Стаття ІV. Загальний тоннаж лінійних судів, що може підлягати заміні, не буде перевищувати: для Сполучених Штатів—525 000 тонн… для Британської імперії — 525 000 тонн… для Франції — 175 000 тонн… для Італії — 175 000 тонн… для Японії — 315 000 тонн…

Стаття V. Жодна з Договірних держав не буде купувати або будувати, доручати будувати і допускати в межах своєї території будівництво лінійних судів, що мають водотоннажність понад 35 000 тонн. (Вашинґтонські трактати)

ІІІ Підбиття підсумків.

Оголошення результатів

Капітани команд виставляють оцінки членам своїх команд.

Оцінки узгоджуються з учителем

 Завантажити 

 

 

 

 

Сторінка 1 з 3
 

Виктор Новосад на сервере Стихи.ру
загрузка...
« Освітній портал »   2013 р.