загрузка...

Тема.  Тематичне оцінювання за темою 9

Варіант 1

І.  Оберіть одну правильну відповідь.

1.  Позначте ім’я засновника держави Османа.

а)  Князь Сельджук;

б)  князь Осман;

в)  князь Сулейман;

г)  князь Селимо.

2.  Визначте  подію,  в  результаті  якої  у  Китаї  затвердилася  династія Цин.

а)  Селянське повстання під керівництвом Лі Цзичена;

б)  спільні дії маньчжурів і китайських феодалів у боротьбі з селянським повстанням;

в)  агресія Маньчжурії;

г)  самогубство останнього імператора династії Мін.

3.  Позначте назву князівського титулу в Індії.

а)  Раджа;

б)  візир;

в)  емір;

г)  шейх.

4.  Позначте основне заняття турецьких землевласників.

а)  Сільське господарство;

б)  служба в армії;

в)  утримання загонів башибузуків;

г)  засідання в Дивані.

5.  Позначте термін, який відповідає наведеному визначенню.

__ — замкнені групи індійського суспільства, які за принципами індуїзму об’єднуються згідно з походженням та певними заняттями людей, що входять до них.

а)  Люди меча;

б)  раяти;

в)  улеми;

г)  касти.

6.  Визначте ім’я найбільшого філолога Китаю.

а)  У Саньгуй;

б)  Лі Цзичен;

в)  Гу Яньу;

г)  Лі Бо.

ІІ.  Установіть хронологічну послідовність.

7.  Установіть хронологічну послідовність подій.

а)  Відкриття морського шляху до Індії;

б)  Селянська війна у Китаї;

в)  розгром турецького флоту при Лепанто військами «Священної ліги».

ІІІ. Оберіть  правильні  варіанти  відповідей.  (Правильних  варіантів  відповіді — три)

8.  Позначте назву морів, які омивали Китайську імперію.

а)  Японське;

б)  Жовте;

в)  Аравійське;

г)  Південно-Китайське.

ІV.  Установіть відповідність.

9.  Установіть відповідність між термінами та визначеннями.

а) Податок

1) наукова й довідкова допомога, яка була вперше створена  у Китаї й давала систематичне уявлення про ту чи іншу галузь знань

б) Енциклопедія

2) гвардія султана

в) Яничари

3) воїни-добровольці, які служили за військову здобич

 

4) сплата коштів на користь держави

V.  Хронологічне рівняння.

10.  Розв’яжіть хронологічне рівняння — і ви отримаєте важливу дату історії Нового часу.

(а — б) + в = ?;

а — розгром турків-османів під Віднем;

б — закінчення Селянської війни у Китаї;

в — захоплення турками-османами Константинополя.

VI.  Завдання відкритої форми з короткою відповіддю.

11.  Запишіть ім’я представника династії Великих Моголів, за розпорядженням якого був побудований Фатехпур-Сикрі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12.  Запишіть назву науки про дію ліків на організм, яка набула значного розвитку в Китаї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді: 1 б; 2 б; 3. а; 4 б; 5 г; 6 в; 7 а, в, б; 8 а, б, г; 9 а— 4, б — 1, в — 3; 10 (1683 — 1644) + 1453 = 1492 (відкриття Христофором Колумбом Америки); 11 Акбар; 12 Фармакологія.

Варіант 2

І.  Оберіть одну правильну відповідь.

1.  Позначте ім’я мореплавця, що відкрив шлях до Індії.

а)  Христофор Колумб;

б)  Васко да Гама;

в)  Фернандо Магеллан;

г)  Бартоломео Діаш.

2.  Позначте  подію,  яка  започаткувала  підкорення Туреччиною  країн Європи.

а)  Штурм Константинополя;

б)  підкорення Криму та Північного Причорномор’я;

в)  підкорення Болгарії та Сербії;

г)  завоювання Сирії та Аравії.

3.  Позначте титул правителя Китаю.

а)  Син Бога;

б)  намісник Бога на землі;

в)  заступник Пророка;

г)  Син Неба.

4.  Позначте назву індійських землеробів.

а)  Джагірдарі;

б)  паупери;

в)  джентрі;

г)  гайдуки.

5.  Позначте термін, який відповідає наведеному визначенню.

__ — земля, яка надавалася за військову службу в Туреччині.

а)  Фільварк;

б)  феод;

в)  вотчина;

г)  тімар.

6.  Позначте ім’я засновника держави Великих Моголів.

а)  Тимур;

б)  Акбар;

в)  Бабур;

г)  Шах-Джахан.

ІІ.  Установіть хронологічну послідовність.

7.  Установіть хронологічну послідовність подій.

а)  Закінчення створення в Індії мавзолею Тадж-Махал;

б)  початок правління династії Цін у Китаї;

в)  захоплення турками-османами Константинополя.

ІІІ. Оберіть  правильні  варіанти  відповідей.  (Правильних  варіантів  відповіді — три)

8.  Позначте  назву  морів,  які  омивали  територію  імперії  Османа у XVII ст.

а)  Середземне;

б)  Чорне;

в)  Каспійське;

г)  Червоне.

ІV. Установіть відповідність.

9.  Установіть відповідність між термінами та визначенями.

а) Візир

1) податок, який сплачувало все немусульманське населення  у мусульманських державах

б) Богди-хан

2) титул глави уряду в мусульманських країнах

в) Традиція

3) титул китайського імператора після маньчжурського завоювання

 

4) звичай, порядок, правила поведінки, які переходять з покоління в покоління

V.  Хронологічне рівняння.

10.  Розв’яжіть хронологічне рівняння — і ви отримаєте важливу дату історії Нового часу.

(а — б) + в = ?;

а — початок правління династії Цін у Китаї;

б — розгром угорців турками-османами при Мохачі;

в — захоплення турками-османами Константинополя.

VI.  Завдання відкритої форми з короткою відповіддю.

11.  Запишіть ім’я дочки галицького священика, відомої як дружина турецького султана Роксолана.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12.  Запишіть назву науки про мову  та літературу, яка набула  значного розвитку в Китаї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді: 1 б; 2 в; 3 г; 4 а; 5 г; 6 в; 7 в, б, а; 8 а, б, г; 9 а — 2, б — 3, в — 4; 10 (1644 — 1526) + 1453 = 1571 (морська битва при Лепанто — розгром турецького флоту військами «Священної ліги»); 11 Настя; 12 Філологія.

 

 

Тема.  Китай. Індія

Мета: розглянути особливості  економічного й політичного  становища Індії та Китаю в епоху Нового часу; ознайомити учнів з досягненнями культури цих країн; удосконалювати вміння учнів працювати з історичними  текстами,  історичними  таблицями,  історичною  картою; вдосконалювати роботу в групах.

Основні поняття та терміни: «деспотія», «маньчжури»; «Держава Великих Моголів», «емір», «раджа», «Делійський султанат», «Рамаяна».

Основні дати та події:

•  1639–1644 рр. — Селянська війна у Китаї;

•  1644–1911 рр. — панування маньчжурської династії Цін;

•  1556–1605 рр. — роки правління Акбара;

•  1630–1652 рр. — зведення мавзолею Тадж-Махал.

Обладнання: підручник, історичний атлас, пакети історичних документів.

Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстами та історичними джерелами.

Додаткові джерела інформації:

•  Сидихменов В. Я. Китай: страницы прошлого. — М.,1987.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  встановлювати хронологічну послідовність подій;

•  показувати на карті території Китаю та Індії;

•  порівнювати розвиток Китаю за часів династії Мін та Цін;

•  характеризувати особливості розвитку держави Великих Моголів;

•  пояснювати наслідки проникнення європейців в Індію;

•  наводити приклади  високого рівня розвитку культури Китаю  та Індії;

•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.  Проаналізуйте напрями турецької експансії в XVI–XVII ст. Назвіть причини, які зумовили військовий характер імперії Османа.

2.  За допомогою фактів доведіть, що підкорені народи зазнавали гноблення з боку Османської імперії.

3.  Охарактеризуйте основні ознаки боротьби балканського населення проти османів у XVI–XVII ст.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. Для Китаю епоха Нового часу починається з часів правління династії Мін. Незважаючи на спроби європейців розширити кордони свого світу, Китай був закритий для них. Ця величезна країна була завойована маньчжурами і перебувала в ізоляції від зовнішнього світу .

Індія ж,  навпаки,  привертала  до  себе  представників  різних  країн. Одні приходили як завойовники, інші прагнули налагодити торгові відносини. Учитель  пропонує  учням  пригадати  попередню  інформацію щодо Індії ті Китаю. Результати записуються на дошці.

Орієнтовні відповіді учнів:

•  центри найдавніших цивілізацій;

•  Великий Шовковий шлях;

•  династія Тан;

•  династія Мін;

•  імператор — Син Неба;

•  численні урядовці;

•  ієрогліфи;

•  Конфуцій;

•  шовк;

•  фарфор;

•  чай;

•  папір;

•  раджа;

•  Делійський султанат;

•  Тимур;

•  касти;

•  санскрит;

•  шахи;

•  десяткова система;

•  буддизм.

Учитель  пропонує  учням  згрупувати  написані  на  дошці  поняття й скласти орієнтовний план вивчення історії Індії та Китаю.

Орієнтовний план

1.  Китай:

а)  жителі  Піднебесної  Китайської  імперії  та  їхнє  господарське життя;

б)  утвердження монгольської династії Цін;

в)  культура Китаю.

2.  Індія:

а)  жителі Індії та їх господарство.

б)  імперія Великих Моголів;

в)  культура Індії.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Робота у групах за методом «Карусель»

Учитель ділить клас на групи. Кожна група готує відповідь на один з пунктів  орієнтовного  плану,  використовуючи  історичні  документи і підручник.

Китай

Текст 1. Структура населення в Китаї за імператорів династії Мін

З кінця Середньовіччя в Китайській  імперії правила династія Мін (в перекладі значить «світло»). За традицією владика Серединної Піднебесної  імперії вважався «Сином Неба», тобто сином владики всього світу.

До вищого стану, привілеї якого передавалися спадково, належали: родичі  імператора  та  їхні нащадки —  «жовтопоясні»,  які носили пояс імператорського, жовтого, кольору; «червонопоясні» та «залізошоломні» — нащадки наближених перших імператорів.

Привілейованим  станом,  приналежність  до  якого  передавалася спадково, були шеньши — «учені». Щоб стати шеньши, необхідно було скласти іспит та отримати вчений ступінь, який дозволяв поступити на державну службу. Правом складати іспит користувалися не тільки поміщики, але й селяни, ремісники (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. Конец XV–XVIII век (зарубежные страны). — М.: Баласс, 2002. — С. 201–210; Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1640–1870): Учебник  для  9 класса  средней школы.– СПб: СМИО-Пресс, 1999. — С. 427–438).

1.  Як жителі Китаю називали свою державу?

2.  Назвіть представників вищого стану в Китаї.

3.  Хто міг стати представником привілейованого стану шеньши?

Текст 2. Китай династії Мін

Столиця  династії Мін Пекін  була  прикрашена

 

 величним Храмом Неба — одразу декілька споруд з багатоярусними дахами небесного кольору були оточені однією квадратною стіною. В іншій частині Пекіна за високою червоною стіною ховалося «Заборонене місто». Тут розміщувалися імператорські палаци, дома урядовців, гареми наложниць, імператорський сад з горами, штучними струмками та дивовижними рослинами. Все життя імператора проходило за цими стінами, а укази «Сина Неба» переправляли до країни у дзьобі величезного золотого птаха, що спускався на мотузці зі стіни Забороненого міста.

Сам Пекін з його широкими вулицями, площами, ринками й кварталами ремісників був збудований з каменю. Його дахи виблискували золотистою,  синьою  і  зеленою  черепицею.  Таких  міст  з  населенням у декілька  сотень  тисяч  чоловік  у Китаї  налічувалося  близько  40–50.

Особливо багато їх було на південно-східному узбережжі. Звідси на «острови прянощів» щороку йшли каравани багатопалубних судів із сотнями  людей  команди  і  важкими  вантажами  у  трюмах.  Одні  міста  були сповнені  шумом  дерев’яних  ткацьких  верстатів,  причому  деякі  ткачі відкривали  власну  мануфактуру  і  ставили  там  досконаліші  верстати, здатні  ткати  тканину  з ниток  одразу  20 кольорів. В інших містах небо було  осяяно  полум’ям  печей,  в  яких  обпалювали  знаменитий  китайський фарфор. У третіх містах робили папір, використовуючи для приведення преса у дію водяне колесо. На державній мануфактурі виготовлялася зброя, у тому числі особливі китайські рушниці й пістолети.

У Китаї  до  початку  XIX  ст.  9/10 всіх  земель  належало  приватним власникам: феодалам-поміщикам, урядовцям, купцям, лихварям, частково селянам. Створювалася райони інтенсивного землеробства, в якому була зайнята абсолютна більшість населення.

Працьовитість  китайських  землеробів  була  надзвичайною:  праця вважалася  в Китаї  не  тягарем,  не  покаранням  за  гріхи,  а  священним обов’язком,  на  який  небо  благословило  людський  рід  (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. Конец XV–XVIII век (зарубежные страны). — М.: Баласс, 2002.

С. 202; Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое  время  (1640–1870):  Учебник  для  9 класса  средней школы.–  СПб: СМИО-Пресс, 1999. — С. 427–438).

1.  Назвіть визначні пам’ятки Пекіна династії Мін.

2.  Опишіть столицю Китаю часів династії Мін.

3.  Назвіть основні заняття жителів Китаю.

4.  Чим для китайського селянина була праця?

5.  Назвіть ремесла, які розвивалися в Китаї.

Текст 3. Встановлення династії Цін

Пекін був  захоплений  у 1644 р. У Китаї почалося правління маньчжурської династії Цін («світла»).

Маньчжурський вождь став китайським імператором з титулом богдихана. Усі вищі урядові посади обійняли маньчжури. Стан завойовників (професійних воїнів) належав до вищого щаблю, порівняно зі станами вчених, землеробів, ремісників і торговців. Поступаючись китайцям у  чисельності,  завойовники-маньчжури  боялися  розчинитися  у  їхній

масі, тому міжнаціональні шлюби були заборонені. Все китайське суспільство перебувало під суворим поліцейським контролем. Китайці повинні були голити півголови, а волосся, що залишилося, заплітати у косу. Якщо хтось відмовлявся це робити, йому тут же відрубували голову й виставляли  її  на  жердині  у  центрі  селища.  Городяни  повинні  були вивішувати на своїх будинках таблички з відомостями, скільки у ньому проживає людей. Селянам під страхом покарання батогами було заборонено залишати села, а також різати худобу і птахів без дозволу властей. Був складений список книг, які, за словами маньчжурів, «протистоять нашій династії та які треба спалити». Тільки за офіційними даними, з  1774  по  1782 рр.  вилучення  заборонених  книг  проводилося  24 рази, при цьому було спалено понад 13 800 найменувань різних книг. Всі військові держави були зобов’язані під страхом смерті беззаперечно  коритися  встановленому  порядку.  Страта  непокірних  або  тих, хто  завинив,  була  справою  звичайною  й  повсякденною.  «Якщо  одна сім’я завинила, дев’ять інших сімей притягуються за співучасть» — такий напис був вибитий на одній з кам’яних стел XVIII ст. у м. Сучжоу (Китай).

До початку XX ст. у Китаї проживало 5 млн маньчжурів і 400 млн китайців (Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое  время  (1640–1870):  Учебник  для  9 класса  средней школы.–  СПб: СМИО-Пресс,  1999. —  С.  427–438;  Сидихменов  В.  Я.  Китай:  страницы прошлого. — М.,1987. — С. 3–4).

1.  Назвіть подію, яка передувала встановленню династії Цін.

2.  Які зміни сталися у китайському суспільстві після завоювання Китаю маньчжурами ?

3.  Наведіть приклади регламентації життя китайського суспільства.

Індія

Текст 4. Індійське суспільство

В Індії,  наприклад,  у  безпосередньому  розпорядженні  правителя держави — падишаха — перебувала 1/8 частина орної землі, решта належала феодальній знаті.

В Індії кожний феодал був зобов’язаний тримати для падишаха кавалерійський загін, чисельність якого визначалася розміром земельної ділянки (Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в  новое  время  (1640–1870):  Учебник  для  9 класса  средней школы.–  СПб: СМИО Пресс, 1999. — С. 427–438).

Текст 5. Касти

Сім’ї в Індії були розподілені за чотирма класами. До першого класу належали брахмани. Це люди чистої поведінки,  суворо дотримуються розпоряджень релігії, ведуть етичне життя й виконують всі правила. До другого класу належали кшатрії. Протягом багатьох століть вони складали правлячий клас. Кшатрії піклуються про чесноту і про милосердя.

Люди третього класу йменуються вайшьями. Вони займаються торгівлею  і шукають прибутків як у своїй власній країні, так  і  за  її межами.

Люди четвертого класу називаються шудрами. Це клас землеробів. Шудри займаються обробкою землі. Місце кожної людини у цих чотирьох класах визначається ступенем її чистоти й нечистоти (Степанова В. Е., Шевеленко А. Я. История средних веков: Хрестоматия. — В 2-х т. — М., 1988. — С. 84).

1.  Хто був верховним власником землі в Індії?

2.  Дайте визначення поняття «касти».

3.  Назвіть  індійські  касти.  Чим  різнилося  становище  представників каст?

Текст 6. Індійська община

Індійська община зазвичай складалася з одного села. У центрі містився храм і головна площа, а також квартали чистих каст — брахманів, купців, землеробів, ткачів. За межами основної території села жили люди, що належали до нижчих каст, їхні селища були розташовані на околиці. Найбільш віддаленими були селища недоторканних.

У кожній  общині  було  10–12 ремісників,  які  обслуговували  всі  потреби общинників, а також староста, збирач податків та інші посадовці.

Всі посади та обов’язки, що виконувалися окремими общинниками,  передавалися  за  спадком,  з  покоління  у  покоління. Цим  община прив’язувала  селян  і  сільських  ремісників  до  землі,  оскільки  тільки у своїй общині селянин і ремісник мали право на певне заняття. Юридично більшість селян була вільною, але фактично індійський селянин

не міг залишити свою общину (Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время  (1640–1870): Учебник для 9 класса средней школы.– СПб: СМИО-Пресс, 1999. — С. 427–438).

1.  Чим займалася переважна більшість жителів Індії?

2.  Як община регламентувала життя селянина або ремісника?

Текст 7. Утворення імперії Великих Моголів

Бабур об’єднав під своєю владою значну частину північної Індії від Інду до Гангу. Цю державу згодом назвали імперією Великих Моголів.

Золотим століттям цієї держави вважають час правління онука Бабура, падишаха Акбара (1556–1605). Він навіть під час військових походів не забував розв’язувати судові суперечки, призначати урядовців на нові посади. Через всю Індію за його наказом прокладалися дороги. Розширюючи кордони імперії, він говорив: «Правитель завжди повинен прагнути завоювання, інакше його сусіди піднімуть проти нього зброю». За Акбара Великі Моголи завоювали обидва побережжя Індостану та отримали вихід до Індійського океану. Проте… власного флоту Великі Моголи так  і не створили. Індійські товари почали перевозити на європейських судах.

Акбар намагався не допустити війни між мусульманами та індуїстами, тому він проголосив рівність усіх релігій імперії.

1.  Назвіть засновника династії Великих Моголів.

2.  Чому період правління Акбара називали «золотим століттям»?

Після  опрацювання  матеріалу  групи  складають  таблицю  «Порівняльна характеристика Індії та Китаю».

Питання

для порівняння

Індія

Китай

 

Населення і Індії та Китаю,

господарське життя

 

 

Держава в Індії та Китаї

 

 

Культура Індії та Китаю

 

 

Висновки

 

 

V. Закріплення знань учнів

1.  Співвіднесіть дати та події.

а) 1639–1644 рр.

1) панування маньчжурської династії Цін

б) 1644–1911 рр.

2) роки правління Акбара

в) 1556–1605 рр.

3) зведення мавзолею Тадж-Махал

г) 1630–1652 рр.

4) Селянська війна в Китаї

Відповідь: а — 4; б — 1; в — 2; г — 3.

2.  Визначте,  до  якої  касти  в  Індії  належать  наведені  категорії  населення.

•  Жерці, наставники, учителі, учені — __ . (Брахмани)

•  Військові, державні урядовці, світська знать й аристократія — __  . (Кшатрії)

•  Купці, скотарі, лихварі, землероби — __ . (Вайшьї)

•  Прибиральники сміття і нечистот — __ . (Шудри)

3.  Закінчіть речення.

У 1644 р. Китай був  завойований __.  Їхній  вождь Доргон  заснував династію __. Маньчжурські князі встановили у Китаї необмежену монархію (__), яка відзначалася цілковитою сваволею. (Маньжурами, Цін, деспотичну)

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф підручника.

2.  Заповнити таблицю «Основні життєві цінності людини Сходу та Заходу».

Людина сходу

Людина Заходу

 

 

 

3.  Підготуватися до тематичного оцінювання.

 

 

Тема.  Османська імперія

Мета: розглянути особливості економічного, політичного та культурного  розвитку  імперії Османа  в  епоху Нового  часу;  вдосконалити вміння учнів працювати з історичними текстами, таблицями, картою.

Основні поняття та терміни: «Османська імперія», «султан», «яничари», «гайдуки».

Основні дати та події:

•  1520–1566 рр. — роки життя Сулеймана І;

•  1683 р. — розгром турків під Віднем.

Обладнання: підручник, історичний атлас, пакети історичних документів.

Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстами та історичними джерелами.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  показувати на карті території Османської імперії;

•  називати особливості розвитку Османської імперії;

•  характеризувати завойовницьку політику Османської імперії;

•  аналізувати особливості політики Сулеймана І;

•  розкривати відносини турків та запорізьких козаків;

•  наводити приклади досягнень культури в Османській імперії;

•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.  Яку назву отримав період в історії людства, що розпочався на рубежі XV–XVI ст.?

2.  Які зміни в житті людей дозволили вважати, що наступила нова епоха?

3.  Як називаються економічні відносини, які прийшли на зміну феодалізму?

4.  Назвіть держави, де відбулися буржуазні революції.

5.  Які зміни в життя людей, характерні для цього часу, ви можете назвати?

6.  У яких  країнах  феодалізм  продовжував  зберігати  панівне  становище?

7.  Назвіть політичний устрій держав, який сформувався в епоху Нового часу.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. Східний світ жив своїми, відмінними від Заходу, законами. Тут, на Сході, була дуже велика роль традицій, правил поведінки, які передавалися від покоління в покоління, тому цю цивілізацію називають  «традиційними  суспільствами».  Османська  імперія  була  однією з них і свого часу чимало впливала на долю України.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Економічний та соціально-політичний стан імперії Османа

Самостійна робота з підручником

Учитель  пропонує  учням  самостійно  прочитати  текст  підручника й методом «Чиста дошка» відповісти на запитання.

1.  Назвіть титул верховного правителя держави Османа.

2.  Якими повноваженнями був наділений турецький султан?

3.  Назвіть основні категорії суспільства Османської імперії.

4.  Якими були права та обов’язки кіннотників імперії?

5.  Назвіть категорії населення, які сплачували податки.

6.  Охарактеризуйте становище немусульманських верств населення.

7.  Складіть схему державного управління імперії.

Результати  роботи  заносяться  до  таблиці  «Населення  Османської імперії».

Категорії

Становище

Султан

 

Верховний власник землі; володів законодавчою, виконавчою та судовою владою; заохочував розвиток торгівлі

Кіннотники

отримували від султана землі з селами за умови несення служби у війську і спорядження декількох вершників з числа селян власним коштом

Яничари

турецька регулярна піхота

Башибузуки

  воїни-добровольці, що служили тільки за військову здобич

Землероби

мали право обробляти землю й передавати дітям свій наділ, за це вони повинні або платити податки до казни султана, або оброк його кінним воїнам

Ремісники

працювали переважно на замовлення держави або заможних людей

Немусульмани

сплачували особливий грошовий податок — бжизью

Війни Османської імперії

Робота з картою

Учитель  пропонує  учням  за  допомогою  карти  історичного  атласа  «Османська імперія у XVI–XVII ст.» виконати завдання:

1.  Назвіть території, які увійшли до Османської імперії в 1512 р.

2.  Назвіть території, які були завойовані за часів правління Селіма I.

3.  Назвіть території, які були завойовані за часів правління Сулеймана I.

4.  Назвіть держави, які перебували у васальній залежності від Османської імперії.

5.  Назвіть дати і місця найважливіших подій.

6.  Назвіть держави, які межували з імперією Османа.

Результати роботи заносяться до таблиці.

Дата

Приєднані території

Важливі події

Сер. XIV ст.

Болгарія, Сербія

 

1453 р.

Візантія

1453 р. — узяття Константинополя

Правління

Селіма I

(1512–1520)

 

Вірменія, частина Грузії, Мала Азія, частина Месопотамії, Сірія, Палестина, частина Аравійського

півострова, Єгипет

 

Правління

Сулеймана I

(1520–1566)

Угорщина, частина Грузії, Ірак,

Барка, Тріполітанія

1526 р. — битва при Могачі; перемога турецьких військ;

1529 р. — облога Відня

Залежні території

 

1511 р.

1520 р.

1541 р.

1546 р.

сер. XVI ст.

1574 р.

к. XVI ст.

1672 р.

 

Князівство Молдавія

Алжир

Князівство Трансільванія

Ємен

Князівство Валахія

Туніс

Феццан

Кримське ханство

Правобережна Україна

 

 

 

1571 р. — битва при Лепанто

 

 

1683 р.– розгром турків під Віднем

 

 

Учитель пропонує учням на основі знань, отриманих ними на уроках  історії  України,  охарактеризувати  відносини  Туреччини  та  Запорозької Січі.

Передбачувані відповіді учнів:

Турецько-татарські напади на Україну призводили до:

•  знищення й спустошення українських земель;

•  пограбування й спалення українських міст та сіл;

•  захоплення в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, які потрапляли в рабство (полонених називали ясир);

•  чоловіки  ставали  веслярами на  турецьких  галерах-каторгах, жінки та дівчата потрапляли до гаремів, хлопчиків віддавали до султанської гвардії, де з них виховували вірних захисників султанського престолу — яничар;

•  всіх, хто чинив опір, убивали.

Д. Вишневецький на острові Хортиця заснував Запорозьку Січ для відсічі нападів турків і татар. З часом козаки почали здійснювати походи на турецькі землі.

Найбільш  вдалими  були  походи  козаків  проти  турків  на  початку XVII  ст.  Цей  період  увійшов  в  історію  козацтва  як  «доба  героїчних походів». Найбільш  успішними  були  походи  під  проводом П. Сагайдачного.

1606 р. —  козаки  завдали  удару по  турецьких фортецях Аккерман, Кілії, Варні;

1608 р. — здобули Перекоп, а згодом Ізмаїл, Кілію та Аккерман;

1616 р. —  козаки  здобули Кафу — найбільший невільничий  ринок у Криму — і звільнили бранців.

Ослаблення османської імперії

У ч и т е л ь. Період правління Сулеймана I був вершиною могутності імперії Османа, потім настав час рівноваги сил та занепад держави.

Самостійна робота

Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручника та історичного джерела і назвати причини занепаду імперії Османа.

Текст. Битва при Лепанто

Католицький король Філіпп II відправив свій флот до Мессіни під командою  свого  побічного  брата  дона Хуана Австрійського,  до  якого приєднався Джан Андреа Доріа Генуя зі своїми галерами, що перебували на утриманні того ж короля. До них прилучився і Марк Антоніо Колонна, папський адмірал, зі своїми галерами і Себастіан Венієро, головно -командуючий морськими силами Венеціанської республіки...

Вранці 7 жовтня, в неділю, вони опинилися поруч двох сильних ворожих  ескадр.  Турецька  ескадра  вийшла  з Лепанто  під  командою  адмірала  Алі,  коменданта  Тунісу  та  Алжиру.  За  кількістю  вітрил  турки значно перевершували християнську ескадру. Адмірал Алі мав від султана наказ  битися  з  ворогом. Саме  зараз його флот опинився навпроти християн на рівні острова Курцолярі. Тоді обидві сторони вишикувалися у бойовому порядку, утворюючи кожна три загони, розташовані напівмісяцем.  Генералісимус  дон Хуан  Австрійський, що  знаходився  на одному  з  фрегатів,  рушив  вперед...  Обидві  ескадри  супротивників зійшлися... Галери супротивників зчепилися на абордаж, і тут з’ясувалося, хто з ворогів перевершує іншого силою... Турецька ескадра почала безладно відступати. У результаті цієї поразки  турок дванадцять  тисяч рабів-християн  дістали  свободу  (История  Средних  веков:  Хрестоматия. — М.: Просвещение, 1988. — С. 42–43).

1.  Назвіть держави, які виступили проти імперії Османа.

2.  Як називалася антитурецька коаліція?

3.  Чим закінчилася битва при Лепанто?

Передбачувані відповіді учнів:

•  безперервні війни призвели до погіршення становища населення;

•  після Великих географічних відкриттів торгові шляхи перенесені із Середземного моря до Атлантики;

•  військові  все  більше  почали  виявляти  інтерес  до  господарської діяльності, відходили від служби;

•  утворення в 1684 р. антитурецької «Священної ліги», до якої увійшли Австрія, Польща, Венеція. Росія.

Культура османської імперії

Самостійна робота з підручником

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний пункт підручника й скласти розгорнутий план відповіді на питання «Культура Османської імперії».

Орієнтовний план відповіді

1.  Вплив мусульманської релігії на освіту (медресе при мечетях).

2.  Розквіт  турецької поезії наприкінці XV–XVI  ст.  (Челебі, Ахмед-паша).

3.  Розвиток науки (історик і географ Хаджі Халіфі).

4.  Досягнення турецьких архітекторів (мечеті, лазні, мавзолеї).

5.  Особливості турецького живопису.

V. Закріплення знань учнів

1.  Співвіднесіть терміни та поняття.

а) Султан 

1) болгарські та сербські партизани

б) Гайдуки

2) глава держави імперія Османа

в) Яничари

3) воїни-добровольці, що служили тільки  за військову здобич

г) Башибузуки

4) привілейована піхота в турецькій армії

2.  Співвіднесіть дати та події.

а) 1453 р

1) облога Відня

б) 1526 р.

2) битва при Лепанто

в) 1529 р

3) узяття Константинополя

г) 1571 р.

4) розгром турків під Віднем

д) 1683 р.

5) битва при Могачі, перемога турецьких військ

Відповідь: 1 а — 2, б — 1, в — 4, г — 3; 2 а — 3, б — 5, в — 1, г — 2, д — 4.

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф підручника.

2.  Підготувати повідомлення про особливості східної цивілізації.

 

 

Тема.  Тематичне оцінювання за темами 7–8

ТЕМАТИЧНЕОЦІНЮВАННЯ

Варіант 1

І.  Оберіть одну правильну відповідь.

1.  Позначте  ім’я першого представника династії Стюартів на англійському престолі.

а)  Яків І;

б)  Карл І;

в)  Єлизавета І;

г)  Марія І.

2.  Позначте дату Полтавської битви.

а)  1700 р,;

б)  1708 р.;

в)  1709 р.;

г)  1721 р.

3.  Визначте ім’я автора памфлету «Здоровий глузд».

а)  Томас Пейн;

б)  Бенджамін Франклін;

в)  Томас Джефферсон;

г)  Натаніел Грін.

4.  Позначте подію, яка остаточно закріпила політичну роздробленість Німеччини.

а)  Північна війна;

б)  Семирічна війна;

в)  Лівонська війна;

г)  Тридцятилітня війна.

5.  Визначте ім’я винахідника першої парової машини в Англії.

а)  Д. Харгрівс;

б)  Д. Уатт;

в)  Т. Севері;

г)  Д. Уайт.

6.  Доберіть термін, якому відповідає наведене визначення.

__ — орган центрального управління а Російській імперії у XVIII ст.

а)  Колегія;

б)  приказ;

в)  міністерство;

г)  синод.

II.  Оберіть  правильні  варіанти  відповідей.  (Правильних  варіантів  відповіді — три.)

7.  Позначте  імена  російських  імператорів,  які  прийшли  до  влади внаслідок палацового перевороту.

а)  Петро І;

б)  Катерина;

в)  Петро II;

г)  Єлизавета Петрівна.

8.  Позначте назву англійських колоній в Америці, де набуло поширення плантаційне господарство.

а)  Джорджія;

б)  Північна Кароліна;

в)  Массачусетс;

г)  Південна Кароліна.

III. Установіть відповідність.

9.  Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями.

а) Віги 

1) ступінь, чин, спеціальне звання

б) Кріпацтво 

2) особиста залежність селян-землеробів від феодалів

в) Ранг 

3) організована група противників влади короля в Англії, згодом — політична партія

 

  4) перехід від ручної праці до машинної, від мануфактурноговиробництва до фабричного

 

10.  Установіть відповідність між датами та подіями.

а) 1770 р. 

1) ухвалення Декларації незалежності США

б) 1776 р. 

2) ухвалення Конгресом США «Білля про права»

в) 1789 р. 

3) «Бостонська бійня»

 

4) підписання Версальського миру

IV.  Завдання відкритої форм із короткою відповіддю.

11.  Запишіть  назву  колегії,  створену  в  1722 р.  для  управління  українськими землями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12.  Запишіть  назву  станово-представницького  органу  в  німецьких князівствах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді: 1 а; 2 в; 3 а; 4 г; 5 б; 6 а; 7 а, б, г; 8 а, в, г; 9 а — 3, б— 2, в — 1; 10 а — 3, б — 1, в — 2; 11 Малоросійська; 12 Ландтаг.

Варіант 2

І.  Оберіть одну правильну відповідь.

1.  Позначте  ім’я  російського  імператора,  який  проголосив маніфест «Про вольності дворянства».

а)  Петро І;

б)  Павло II;

в)  Петро ІІІ;

г)  Микола І.

2.  Позначте дату скликання Довгого парламенту в Англії.

а)  1640 р.;

б)  1642 р.;

в)  1645 р.;

г)  1649 р.

3.  Позначте ім’я правительки Австрії, яка заявила, що «готова продати останню спідницю», аби повернути Сілезію.

а)  Марія-Антуанетта;

б)  Марія-Терезія;

в)  Катерина І;

г)  Катерина II.

4.  Позначте подію, яка спричинила виникнення конфлікту між Англією та її американськими колоніями.

а)  Північна війна;

б)  Лівонська війна;

в)  Семирічна війна;

г)  Тридцятилітня війна

5.  Позначте  ім’я  українського  гетьмана,  який  прагнув  досягти  незалежності України  і заради цього став союзником шведського Карла XII.

а)  Іван Мазепа;

б)  Іван Скоропадський;

в)  Іван Виговський;

г)  Іван Брюховецький.

6.  Доберіть термін, який відповідає наведеному визначенню.

__ — урочисте проголошення основних принципів.

а)  Декларація;

б)  конституція;

в)  указ;

г)  універсал.

II.  Оберіть  правильні  варіанти  відповідей.  (Правильних  варіантів  відповіді — три.)

7.  Позначте назви російських міст, де були розташовані суднобудівельні верфі.

а)  Астрахань;

б)  Москва;

в)  Архангельськ;

г)  Нижній Новгород.

8.  Позначте держави, які мали колонії на території Америки в середині XVIII ст.

а)  Португалія;

б)  Іспанія;

в)  Франція;

г)  Великобританія.

III. Установіть відповідність.

9.  Установіть відповідність між термінами та їх визначенням.

а) Найманий робітник

1) верховний орган влади в Росії, встановлений Петром І

б) Протекторат 

2) духовна колегія

в) Сенат 

3) система влади, яка була встановлена в Англії в 1653 р. Главою держави оголошувався лорд-протектор, який не був обмежений законами і спирався на військову силу

 

4) людина, що добровільно наймається на роботу й отримує за свою працю заробітну платню

 

10. Установіть відповідність між датами та подіями.

а) 1756 р. 

1) початок Семирічної війни

б) 1701 р. 

2) указ Йосифа ІІ про скасування особистої залежності селян  у Галичині, Чехії та Моравії

в) 1782 р. 

3) проголошення королівства Пруссія

 

4) рік, коли народився композитор І. С. Бах

IV.  Завдання відкритої форми з короткою відповіддю.

11. Під  ім’ям якої російської  імператриці увійшла в  історію Софія Августа Фредеріка Анхальт-Цербстська?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12.  Запишіть назву документа, в основу якого був покладений проект Джеймса Медісона.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді: 1 в; 2 а; 3 б; 4 в; 5 а; 6 а; 7 а, в, г; 8 б, в, г; 9 а— 4, б — 3, в — 2; 10 а — 1, б — 3,

в — 2; 11 Катерина ІІ; 12 Конституція.

 

 

Тема.  Конституція США

Мета: ознайомити учнів зі змістом Конституції США, її основними положеннями; розвинути в учнів навички аналізу документа, порівнювати  історичну  інформацію, застосовувати й пояснювати терміни  і поняття; давати оцінку історичним діячам; виховувати повагу до демократичних прав і свобод громадян.

Основні поняття та терміни: «Конфедерація», «федерація», «республіка»,  «Конгрес»,  «Сенат»,  «Палата  представників»,  «конституція», «принцип розподілу влади», «Білль про права».

Основні дати та події:

•  1787 р. — прийняття Конституції США;

•  1789 р. — затвердження (ратифікація) «Білля про права».

Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстами та історичними джерелами.

Обладнання: підручник, історичний атлас, пакети документів, Конституція України.

Додаткові джерела інформації:

1.  Американские президенты / Под ред. Ю. Хайдекинга. — Ростов-на-Дону; М., 1997.

2.  Согрин В. Основатели США.

3.  Слезкин Л. У истоков американской истории.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  порівнювати державний устрій США та Англії;

•  аналізувати «Білль про права»;

•  називати характерні ознаки «Декларації незалежності» та Конституції США;

•  наводити приклади особливостей демократичного устрою США;

•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття. ХіД уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

1.  Співвіднесіть дати та події.

а) 1773 р.

1) Паризький мирний договір

б) 1774 р.

2) «Бостонське чаювання»

в) 1776 р.

3) перемога американців під Саратогою

г) 1777 р.

4) ухвалення Декларації незалежності США

д) 1778 р.

5) початок війни за незалежність

 

2.  Співвіднесіть імена та факти біографії.

а) Дж. Вашингтон

1) автор Декларації незалежності США

б) Т. Джефферсон

2) французький генерал, командуючий частиною американських військ

в) Лафайєт

3) головнокомандуючий американською армією

г) Б. Франклін

4) автор афоризму «Час — гроші»

Відповідь: 1 а — 2, б — 5, в — 4, г — 3, д — 1; 2 а — 3, б — 1, в — 2, г — 4.

3.Позначте думки, з якими ви згодні абоне згодні, поставивши відповідно знаки «+» або «–».

Причинами війни за незалежність англійських колоній у Північній Америці стали:

1)  заборона англійського короля та парламенту вести морську торгівлю на судах, що належать колоністам;

2)  прагнення англійського короля посилити в колоніях вплив католицької церкви;

3)  заборона англійського парламенту засновувати в колоніях мануфактури;

4)  англійський  парламент  перешкоджав  еміграції  до  Північної Америки;

5)  королівський указ про заборону колоністам переселятися на захід, за Аллеганські гори;

6)  англійський парламент  заборонив  видавати жителями колоній власні газети та журнали;

7)  заборона  англійського  парламенту  виготовляти  тканини  в  колоніях;

8)  запровадження метрополією гербового збору;

9)  відсутність  у  жителів  колоній  свого  представництва  в  англійському парламенті;

10) прагнення жителів колоній до свободи та рівності.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. Ключем до розуміння мети Конституції США служать слова французького письменника А. де Токвіля  (XIX ст.), який писав, що в період створення Конституції у американців було дві задачі — зберегти  особливості  кожного  штату  й  водночас  об’єднати  весь  народ в єдиний союз.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Конституція США

Робота з документом

Учитель пропонує учням ознайомитися з документом і виконати завдання.

Текст 1. Із Конституції Сполучених Штатів Америки (1787)

Стаття І

§ 1. Всі  законодавчі права, що надаються цією Конституцією, повинні належати Конгресові Сполучених Штатів, який має складатися із Сенату і Палати представників.

§ 2. Палата представників повинна складатися з членів, що обираються кожні два роки населенням штатів (...).

§ 3. Сенат Сполучених Штатів повинен складатися з двох сенаторів від кожного штату, обраних законодавчими зборами цих штатів (...).

Стаття II

§ 1. Виконавча влада повинна бути надана президентові Сполучених Штатів Америки. Він має перебувати на цій посаді протягом чотирьох років (...).

§ 2. Президент буде головнокомандуючим армією і флотом Сполучених Штатів (...).

Йому належить право укладати трактати на пропозицію і за схваленням Сенату з тим, щоб це схвалення було висловлене двома третинами присутніх  сенаторів  (...)  (Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI — к. XVIII ст. — К.,1998. — С. 190).

1.  Опишіть державний устрій США. Кому належала виконавча, законодавча влада?

2.  Назвіть повноваження Президента США.

3.  Намалюйте схему «Найвищі органи влади в США».

Орієнтовна схема «Найвищі органи влади в США»  (учитель доповнює й пояснює схему)

 

 «Білль про права»

Робота з документом

Учитель пропонує учням ознайомитися з документом і виконати завдання.

Текст 1. З «Білля про права» (1791)

Стаття І

Конгрес не повинен  видавати  закони, що  встановлю  ють  будь-яку релігію або забороняють її вільне сповідуван  ня, що обмежують свободу слова або друку, або право народів мирно збиратися, звертатися до уряду з петиціями про припинення зловживань.

Стаття II

Оскільки для безпеки вільної держави необхідне добре організоване народне ополчення, право народу зберігати та носити зброю не підлягає обмеженням.

Стаття IV

Право народу на недоторканність особи, житла, паперів і майна не може порушуватися необґрунтованими обшуками або арештами, й ордери на  обшук  або  арешт не  будуть  видаватися  без  достатніх  підстав, підтверджених присягою або урочистою заявою. У таких ордерах повинен бути детальний опис місця обшуку, а також зазначені імена осіб, що

підлягають арешту.

Стаття VI

В усіх  випадках  кримінального  переслідування  обвинувачений  має право на швидкий і публічний суд незацікавлених присяжних того штату, округу, де був скоєний злочин (...); обвинувачений має право вимагати, щоб йому повідомили характер  і мотиви обвинувачення  і надали очну ставку зі свідками, що свідчать проти нього; обвинувачений не може вимагати примусового виклику  своїх  свідків  і користуватися допомогою адвоката  для  захисту  (Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня  історія. Нова історія XVI — к. XVIII ст. — К.,1998. — С. 191).

1.  Розкажіть,  які  особисті  права  і  свободи  отримали  громадяни США після ухвалення Конгресом «Білля про права».

2.  Чи підтримуєте ви право носіння зброї?

V. Закріплення знань учнів

Творчі завдання

•  У Конституції США 1787 р. не зазначається, хто має право голосу на виборах у центральні органи влади. Це мав вирішувати кожний штат окремо.

 Як ви гадаєте, чому було встановлено такий порядок? Кому це було вигідно у північних та південних штатах?

•  Про творців Конституції Джефферсон писав: «Підштовхувані подіями моменту, вони створили засоби, щоб тримати дім у порядку...»

  Як ви розумієте ці слова?

•  «...Ми повинні зрозуміти, що є три різних шляхи, якими в майбутньому можна досягти незалежності, а саме: посередництвом законного  волевиявлення  народу  у  Конгресі,  посередництвом  воєнної сили або виступу черні... Якщо незалежність буде досягнуто першим шляхом, то для нас відкриваються всі можливості створити найдобродійнішу, найчистішу Конституцію на Землі...»

  Прокоментуйте наведені судження. Відповідь аргументуйте.

•  «...Одного разі, сидячи за кавою з Вашингтоном, Джефферсон висловив  сумнів,  чи потрібен Сенат. Вашингтон  спитав  свого  друга, навіщо він наливає каву у блюдечко. «Усякий знає для чого, — відповів Джефферсон, — щоб занадто гаряча кава встигла прохолонути». «Ось чому при виданні законів і потрібна друга палата», — відповів Вашингтон».

  Доведіть  правильність  судження  першого  американського  президента.

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф підручника.

2.  Підготуватися до тематичного оцінювання.

 

Тема.   Проголошення США

Мета:  ознайомити  учнів  з  боротьбою  північноамериканських  колоній за незалежність.

Основні  поняття  та  терміни:  «колонія»,  «метрополія»,  «Бостонська бійня», «Контінентальний конгрес», «Декларація незалежності», «Версальський мир».

Основні дати та події:

•  1607 р. — перше постійне поселення англійців в Америці;

•  1770 р. — «Бостонська бійня»;

•  177 4р. — І Континентальний конгрес;

•  1775–1783 рр. — війна за незалежність США;

•  4 липня 1776 р. — прийняття Декларації незалежності США.

Тип уроку: комбінований урок з елементами роботи з текстами та історичними джерелами.

Обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  пакети  документів,  репродукції портретів Дж. Вашингтона, Т. Джефферсона, Б. Франкліна.

Додаткові джерела інформації:

1.  Американские президенты / Под ред. Ю. Хайдекинга. — Ростов-на-Дону; М., 1997.

2.  Согрин В. Основатели США.

3.  Слезкин Л. У истоков американской истории.

4.  Купер Ф. Зверобой; Осада Бостона; Последний из могикан; Следопыт; Шпион.

5.  Теккерей У. М. Виргинцы.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  встановлювати хронологічну послідовність подій.

•  показувати на карті англійські колонії в Північній Америці, визначаючи перебіг подій війни за незалежність;

•  описувати  становище  англійських  колоній  у  Північній  Америці, найяскравіші події війни за незалежність;

•  порівнювати  економічний  розвиток метрополій  та  колоній  у Північній Америці.

•  висловлювати судження щодо причин, характеру та наслідків війни за незалежність;

•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Творче завдання

Визначте,  про  яких  правителів  Росії  XVIII  ст.  йдеться  в  уривках з творів російських істориків.

1.  С. М. Соловйов.  «Росія  оговталася. На  вищих щаблях  управління знову з’явилися російські люди, і коли на місце другорядне призначали іноземця, то [імператриця] питала: хіба немає росіянина? Іноземця можна призначити тільки тоді, коли немає здібного росіяни-

на». (Єлизавета)

2.  М. М. Костомаров.  «[Він]  не  досяг  того  віку,  коли  цілком  визначається особа людини, і навряд чи історія має право висловити щодо нього будь-який вирок... Смерть спіткала його у той час, коли він перебував у владі Долгорукових; ймовірно, якби він залишився живий,  то  Долгорукових  через  інтриги  будь-яких  улюбленців щастя

спіткала б доля Меншикова». (Петро II)

3.  М. М. Карамзін. «Росіяни хвалили  її царювання: вона виявляла до них більш довіри, ніж до німців, відновила владу Сенату, скасувала смертну  страту, мала коханців  добродушних, пристрасть  до розваг і ніжних віршів». (Єлизавета)

4.  М. М. Щербатов. «Безліч заснованих нею закладів, для користі народної заведених, насправді не суть, а лише ознаки її славолюбства, бо, якби дійсно мала на увазі користь державну, то, відкриваючи заклади, докладала б зусилля до їхнього успіху, проте задовольнилася відкриттям  цих  закладів  і  запевненнями, що  серед  нащадків  вона

яко засновниця оних назавжди буде вшанована, про успіх не дбала і, бачачи зловживання, їм не перешкоджала». (Катерина II)

5.  В. О. Ключевський. «Жвава й весела, при цьому велична і струнка, з красивим округлим і вічно квітучим обличчям, вона любила справляти враження... Вона мала найбільше законних підстав на престол серед  усіх наступників  і  спадкоємців Петра  I,  але  зведена на  трон бунтівними  гвардійськими  багнетами,  вона...  будувала  палаци у двадцять чотири години та за дві доби проїздила тодішній шлях від Москви  до Петербурга,  справно  сплачуючи  за  кожного  загнаного коня». (Єлизавета)

6.  О. С. Пушкін. «Принижена Швеція і знищена Польща — ось великі права  на  подяку  російського  народу.  Але  з  часом  історія  оцінить вплив її царювання на успіхи, відкриє жорстоку діяльність її деспотизму під личиною лагідності й терпимості, народ, пригноблюваний намісниками, казну, розкрадену коханцями, покаже важливі помилкиїї  в  політичній  економії,  нікчемність  у  законодавстві,  огидне фіґлярство у взаєминах з філософами її сторіччя». (Катерина II)

7.  М. М. Карамзін. «Вона пестила так званих філософів XVIII ст. і милувалася характером стародавніх республіканців, але хотіла повелівати, як земний бог, — і повелівала». (Катерина II)

8.  В. О. Ключевський. «Потрійна задача розвинулася у таку практичну програму: суворо національна, патріотична зовнішня політика, благодушно-ліберальні, можливо,  гуманні  засоби управління, складні та стрункі обласні установи за участі трьох станів, літературна і педагогічна пропаганда просвітницьких ідей часу та обережне, але послідовно консервативне законодавство з особливою увагою до інтересів одного стану». (Катерина II)

9.  В. О. Ключевський. «Ця людина навиворіт, у якої сплуталися поняття добра і зла, заступила на російський престол. Він і тут зберіг всю обмеженість  і дріб’язковість думок та  інтересів, в яких був вихований і виріс. Розум його, голштинськи-тісний, ніяк не міг піднестися до  географічного  виміру, що ненавмисно  дістався  його  безмежній імперії. Навпаки, на російському престолі [він] став ще більш голштинцем, ніж був вдома. …Вважаючи для себе за зразок армію Фрідріха  II,  прагнув  засвоїти  собі  манери  і  звички  прусського  солдата». (Петро III)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. США — країна, створена поселенцями, носіями тих європейських релігійних і культурних традицій, які відкрили простір для розвитку принципу рівноправності та поступово створили передумови для утворення північноамериканського суспільства.

Для суспільного устрою  (політики) Сполучених Штатів був характерний акцент, орієнтований на особисті досягнення, індивідуалізм, на республіканські свободи.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Колонізація північної Америки у ХVІІ–ХVІІІ ст.

Бесіда з учнями

1.  Дайте визначення поняттям: «колонія», «метрополія».

3.  Назвіть причини, які змусили європейців переселятися в Америку.

Передбачувані відповіді учнів

Першими метрополіями (країнами, що володіють колоніями) стали Іспанія  та Португалія. Поступово  до  них  додалися  Англія,  Голландія і Франція.

Причинами переселення були:

•  переслідування протестантів за Якова I та Карла I в Англії;

•  втрата земель унаслідок «огороджувань»;

•  висилка злочинців.

Робота з картою атласа

1.  Назвіть держави, які у першій половині ХVІІІ ст. мали колонії у Північній Америці.

2.  Назвіть племена індіанців , які проживали на ціх територіях.

3.  Назвіть міста, які були першими засновані на Атлантичному узбережжі.

Робота з документами

Учитель пропонує учням ознайомитися з документами й відповісти на питання.

Текст 1. Із заяв вождів індіанських племен під час переговорів з уповноваженим англійських властей баронетом Уїльямом Джонсоном (березень 1768 р.)

На засіданні 4 березня. ...Вождь племені онейда від імені вождів решти племен звернувся такими словами: «Ми дякуємо Великому духу за те, що він дав нам можливість зустрітися тут сьогодні після багатьох бід, що обрушилися на нас... Брат, ми та наші сім’ї останнім часом живемо, як у пеклі, не  знаючи, що робити. Куди ми не подивимося, скрізь ми

бачимо нашу кров, а коли наші чоловіки хочуть зайнятися полюванням на  диких  звірів  у нашій  країні,  вони натикаються на паркани.  Їм набридло через них перелазити. Вони не можуть здобути оленину для їжі і кору дерева для хатини, оскільки на тварин їм не дають полювати, а дерева вирубують».

На засіданні 6 березня. Представник індійців, відповідаючи на промову сера Вільяма, заявив:

«...Люди, які раніше кривдили нас..., тепер піднялися, щоб  душити  нас...,  і  англійці,  замість  того щоб  захистити нас, як ми на це сподівалися, скористалися тим, що вони хитріші за нас, й  обдурили  наших  людей  у Пенсільванії, Віргінії  та  й  по  усій  країні,

а торговці почали все більше обдурювати нас і зараз ні з чим і ні на кого не зважають, навіть на урядовців, яких посилають для спостереження за торгівлею.  Так  якщо  нас  кривдять,  то  хто ж  допоможе  нам?»  (Юдовская А. Я., Баранов П. А. Ванюшкина Л. М. Рабочая тетрадь по новой истории 1500–1800. 7 класс. — Выпуск 2. — СПб: СМИО-Пресс, 1999. — С. 41).

Текст 2. Життя перших поселенців

Поступово  на  Атлантичному  узбережжі  утворилося  13 колоній,  їх населення складало близько 2,5 млн чоловік.

Територію, на якій були засновані колонії, населяли переважно два великі  угрупування  індіанських племен:  ірокези  і  алгонкіни,  загальна кількість яких сягала 200 тис. чол. Доки колоністів на півночі було обмаль, вони селилися переважно вздовж узбережжя,  індіанці ставилися до них дружньо. Саме індіанці навчили прибульців, як розчищати первісні ліси й робити землю придатною для обробки.

Вони ж навчили білих сіяти маїс  і тютюн, горох  і боби, гарбуз  і кабачки, диню та огірки; готувати кленовий цукор, використовувати риб’ячі голови як добрива; полювати на диких тварин, ставити на них капкани й виробляти шкури; робити човни з березової кори; пекти їстівних молюсків. Стежинам індіанців  належало  стати  дорогами  колоністів. Одним  словом,  індіанці навчили європейців, як жити у Новому Світі, а ті відплатили їм, забравши у них  землі. Колоністи почали  захоплювати ліси, де полювали  індіанці, які не мали худоби. Торговці за ром і фабричні товари купували в індіанців цінне хутро.

 (Острів, на якому тепер розташована центральна частина Нью-Йорка, був  «куплений»  за набір ножів  і намисто, що  коштували всього 24 доларів) (Юдовская А. Я., Баранов П. А. Ванюшкина Л. М. Истории. Мир в новое время  (1640–1870): Учебник для 9 класса средней школы.– СПб: СМИО-Пресс, 1999. — С. 116–117).

1.  Якими  були  відносини  індіанців  і  переселенців  на  першому  етапі колонізації Америки?

2.  Чим можна пояснити зміни у ставленні білих до індіанців?

3.  Якими були наслідки такої політики переселенців?

Формування американської нації

Уч и т е л ь.  До  середини  XVIII  ст.  у  колоніях  почав  формуватися єдиний  внутрішній  ринок,  зростали  торговельні  зв’язки.  Із  північних колоній на південь вивозили  зерно, рибу, промислові вироби. Торгові шляхи йшли переважно по річках.

У поселенців склалася загальна історична доля після майже двохсотрічного спільного життя на американській землі. Мовою спілкування населення стала англійська. У середині XVIII ст. багато жителів колоній вже називали себе американцями.

Спільність  території,  економічних  і  господарських  інтересів  колоній, мови, релігії заклали основи нової нації. Водночас із формуванням американської нації відбувався процес складання своєрідної національної культури.

Робота з документами

Учитель пропонує учням ознайомитися з документами й відповісти на питання.

Текст 3. Жан де Кревекер «Лист американського фермера»

«...Звідки пішли всі ці люди? Вони постали через змішення англійців, шотландців,  ірландців, французів, датчан, німців та шведів. З цієї різнорідної  суміші  і  відбулася  раса,  яка  тепер  називається  американцями...

...Я поважаю їх за те, що вони вже зробили, — за точність і мудрість, з якою вони заселили їхню територію; за приємність їхніх манер; за їхню ранню любов до літератури, за їхній стародавній коледж — перший у цій півкулі;  за  їхню  працьовитість...  У цьому  великому  американському притулку бідняки Європи... зустрілися разом. В Європі вони були як непотрібні рослини... вони засихали й були виснажені злиднями, голодом і війною...

...Раніше вони не числилися в жодних цивільних списках своєї країни, за винятком списків бідних. Тепер вони вважаються громадянами»

(Юдовская А. Я., Баранов П. А. Ванюшкина Л. М. Истории. Мир в новое время  (1640–1870): Учебник  для  9 класса  средней школы. — СПб: СМИО Пресс, 1999. — С. 123).

•  Які якості, на думку автора, були притаманні американцям та американському суспільству? Чи поділяєте ви точку зору автора?

Причини конфлікту між колоніями та метрополією

Робота з документами

Учитель пропонує учням ознайомитися з документами і відповісти на запитання.

Текст 4. Шведський мандрівник, професор Петер Кальм  про Америку. 1748 р.

«Англійські колонії настільки зросли в багатстві й населенні, що вони невдовзі будуть змагатися з Англією. Щоб підтримати торгівлю і могутність метрополії..., їм заборонено засновувати нові мануфактури, які б могли конкурувати з англійськими... За винятком небагатьох окремих місць, колонії не мають права торгувати поза британськими володіннями;  іноземцям також не дозволялося торгувати з американськими колоніями. Подібних утисків чимало...» (Малій О., Чебанюк Н. Дидактичні матеріали. Всесвітня історія. 8 клас. — К.: А.С.К., 1997. — С. 32).

•  Прокоментуйте  наведений  уривок.  Яких  заходів  вживала  Англія, щоб зберегти залежність колоній.

Текст 5. Розвиток Америки

«...У  другій  половині  XVIII  ст.  американські  колонії  посідали  одне з перших місць у світі поряд з Англією та Швецією у виробництві заліза.

...На кінець XVIII ст. із Америки в Європу вивозилася значна кількість худоби, лісоматеріалів, тютюну.

...1775 р. у 13 американських колоніях було більше доменних печей, ніж в Англії» (Малій О., Чебанюк Н. Дидактичні матеріали. Всесвітня історія. 8 клас. — К.: А.С.К., 1997. — С. 33).

•  Про що свідчать наведені в тексті факти?

Учитель підбиває підсумок, наголошуючи на  тому, що  американці відчули себе єдиною нацією. Колоністи дедалі більше прагнули позбутися опіки з боку метрополії, Англія, у свою чергу, не збиралася поступитися своїм панівним становищем у Північній Америці.

Війна за незалежність

Робота з історичним текстом

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на запитання.

Текст 6. «Декларація незалежності» 4 липня 1776 р.

Одностайна Декларація 13 Сполучених Штатів Америки: «...Всі люди створені рівними,  і всі вони обдаровані своїм Творцем деякими невідчужуваними правами, до числа яких належать: життя, свобода і прагнення щастя. Для забезпечення цих прав встановлені серед людей уряди, що запозичили свою справедливу владу зі згоди керованих. Якщо ж дана форма уряду стає згубною для цієї мети, то народ має право змінити або знищити її та заснувати новий уряд.

...Ми,  представники  Сполучених Штатів  Америки...,  оголошуємо від  імені народу, що ці  сполучені колонії  суттєво  та по праву повинні бути вільні й незалежні Штати. З того часу вони звільняються від будь-якого  підданства  британській  короні... Як  вільні  та  незалежні Штати вони набувають повного права оголошувати війну, укладати мир, вступати в союзи, вести торгівлю та чинити все те, на що має право всяка незалежна держава» (Юдовская А. Я., Баранов П. А. Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1640–1870): Учебник для 9 класса средней школы.– СПб: СМИО-Пресс, 1999. — С. 132).

1.  Як обґрунтовують автори документа право колоній на незалежність?

2.  Що мали на увазі автори Декларації, коли заявили: «Всі люди створені рівними...»?

3.  Які ідеї епохи Просвітництва були відтворені в тексті Декларації?

Самостійна робота

Учитель  пропонує  учням  самостійно  прочитати  текст  параграфа і заповнити таблицю «Війна за незалежність в Північній Америці».

Орієнтовний варіант заповнення таблиці «Війна за незалежність»

Дата

Подія

Наслідки

Причини

1763 р.

Король видав указ про заборону колоністам переселятися на захід, за

Аллеганські гори

 

Цей захід позбавляв можливості пере-

носити плантації з виснажених земель

на нові, родючі. Дрібні орендарі втрати-

ли надію піти на захід і стати там само-

стійними фермерами

1765 р.

Запровадження гербового збору

 

Під час покупки будь-якого товару, навіть газет, треба було сплачувати податок

Привід для початку війни

1773 р.

Жителі Бостона напали на англійські кораблі, що стояли у порту, і викинули за борт 342 пакунки оподаткованого чаю

Ця подія отримала назву «Бостонське

чаювання». Британські власті відповіли

на це репресіями — закрили порт Бостона

Перебіг війни

1774 р.

Перший Континентальний конгрес у Філадельфії

 

Конгрес прийняв Декларацію, в якій

проголошувалися природні права колоністів на «життя, свободу та власність». Конгрес закликав до бойкоту англійських товарів

19 квітня

1775 р.

Зіткнення англійців  і колоністів у Конкорді

Це був сигнал для всіх колоній до участі у визвольній війні

Травень

1775 р.

Другий Континентальний конгрес

 

Створені американські збройні сили,

які очолив Д. Вашингтон

 

4 липня

1776 р.

 

Ухвалення Декларації незалежності США

 

Конгрес представників законодавчих

зборів колоній у Філадельфії прийняв

Декларацію (заяву) про відокремлення

від Англії. Декларація проголошувала

створення нової незалежної держави —

Сполучених Штатів Америки (США). 

Її автором був Томас Джефферсон

(1743–1826)

Осінь

1777 р

Англійські війська зайняли столицю США — Філадельфію

 

 

17 жовтня

1777 р.

Битва поблизу м. Саратога

 

Англійська армія була оточена й капітулювала. Це був переломний момент війни

1781 р.

Битва під Йорктауном США підтримали Росія та Франція.

Основні сили англійської армії здалися

американцям і французам

3 вересня

1783 р.

Підписання Версальського мирного договору   в Парижі

Англія визнала утворення Сполучених

Штатів Америки й розширення їхніх

територій на захід до річки Міссісіпі

V. Закріплення знань учнів

Словниковий диктант

Учні мають дати визначення термінам і поняття: «колонія», «метрополія», «президент», «республіка», «конфедерація», «конгрес», «конституція», «демократія».

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф підручника.

2.  Як, на ваш розсуд, чи змінилося становище індіанців із прийняттям Декларації незалежності.

Тема.   Епоха Катерини II

Мета:  охарактеризувати  внутрішнє  та  зовнішнє  становище  Росії у цей  період,  удосконалювати  навички  учнів  у  визначенні  ролі  особи в історії; продовжити розвивати вміння аналізувати та працювати з історичними джерелами і текстами, роботи з таблицями.

Основні поняття та терміни: «Сенат», «Семирічна війна», «розподіли Польщі».

Основні дати та події:

•  1756–1763 рр. — Семирічна війна;

•  1755 р. — заснування Московського університету;

•  1773–1775 рр. — селянська війна під керівництвом О. Пугачова.

Тип уроку: комбінований,  з елементами роботи  з текстами та  історичними джерелами.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  встановлювати хронологічну послідовність подій;

•  показувати  на  карті  територіальні  зміни  Російської  імперії у ХVІІІ ст.;

•  порівнювати  внутрішню  й  зовнішню  політику  Петра  І  та  Катерини ІІ;

•  описувати повсякденне життя в Росії ХVІІІ ст.

•  наводити приклади досягнень епохи «освіченого правління»;

•  висловлювати судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії;

•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  пакети  документів,  репродукції портретів Катерини II

Додаткові джерела інформації:

•  Пікуль В. Фаворит.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Тестові завдання

1.  Визначте назву документа, що визначав вигляд  та порядок просування на державній і військовій службі.

а)  «Табель про ранги»;

б)  указ про єдиноспадкування;

в)  стройове положення;

г)  регламент адмиралтейств.

2.  Назвіть війну, в результаті якої Росія отримала вихід до Балтійського моря.

а)  Лівонська війна 1558–1583 рр.;

б)  Смоленська війна 1632–1634 рр.;

в)  Північна війна 1700–1721 рр.;

г)  Семирічна війна 1756–1763 рр.

3.  Вища урядова установа, створена Указом Петра I у 1711 р., називалася:

а)  Сенат;

б)  Верховна таємна Рада;

в)  Синод;

г)  Державна Рада.

4.  Визначте дату запровадження в Росії нового літочислення.

а)  1 січня 1700 р.;

б)  1 вересня 1700 р.;

в)  1 січня 1721 р.;

г)  1 вересня 1721 р.

5.  Які країни брали участь у підписанні Ніштадтського мирного договору 1721 р.?

а)  Росія та Швеція;

б)  Росія та Польща;

в)  Росія та Данія;

г)  Росія та Англія.

6.  Згідно  з прийнятим у 1722 р.  «Табелем про ранги», просування по службі залежало від:

а)  знатності роду;

б)  особистих заслуг;

в)  багатства;

г)  вислуги років.

7.  Співвіднесіть терміни та поняття з визначеннями.

а) Сенат

1) вища установа, що керує православною церквою

б) Колегія

2) найвищий державний орган, підлеглий імператору у справах законодавства й державного управління

в) Губернія

3) центральна урядова установа на чолі з президентом

г) Синод

4) закон про систему чинів і порядок проходження державної служби

д) «Табель про ранги»

5) основна адміністративно-територіальна одиниця

 

е) Рекрут

6) постійне військо, що має правильну організацію

ж) Регулярна армія

7) особа, прийнята на військову службу за наймом або

за повинністю

8.  Позначте  знаком  «+» пункти,  які  стосуються наслідків  і  значення перетворень Петра I.

1) Скасування кріпацтва

 

2) Активне втручання держави у різні сфери життя суспільства

 

3) Прискорення темпів соціально-економічного та культурного розвитку Росії

 

4) Підпорядкування особи інтересам держави

 

5) Придушення особи державою

 

6) Становлення абсолютної монархії в Росії

 

7) Перетворення Росії на імперію з могутньою армією та флотом

 

Відповідь: 1 а; 2 в; 3 а; 4 а; 5 а; 6 б; 7 а — 2; б — 3; в — 5; г — 1; д — 4; е — 7; ж — 6; 8 — 2, 3, 5, 6, 7.

Повідомлення учнів

Учитель  заслуховує  повідомлення  «Росія  та  Україна  за  часів Петра І».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. Правління Катерини II тривало 34 роки. За цей час відбулося дуже багато подій у внутрішній та зовнішній політиці Росії, реформування держави відбувалося шляхом, започаткованим Петром Великим.

Катерина  II стала  гідною спадкоємицею Петра  I  і також отримала титул Великої.

М. Карамзін говорив про її правління: «Блискуче століття, що вкрило Росію безсмертною славою її володарки, час героїв і героїчних справ, епоха широкого надзвичайного злету російських сил, що здивував і налякав увесь світ».

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Учитель ділить клас на групи. Кожна група отримує завдання.

•  1-а група — «Епоха палацових переворотів».

•  2-а група — Внутрішня політика Катерини ІІ.

•  3-а група — Повстання О. Пугачова.

•  4-а група — Зовнішня політика Катерини ІІ.

«епоха палацових переворотів»

Завдання

1.  Дайте визначення поняттю «палацовий переворот».

2.  Визначте час перебування монархів на російському престолі в епоху палацових переворотів.

3.  Визначте групи, які приходили до влади та підтримували монархів. Чим характеризувалася їх діяльність?

4.  Заповніть таблицю «Епоха палацових переворотів».

Зразковий варіант заповнення таблиці 

«Епоха палацових переворотів»

Правитель

 

Час перебування при владі

На кого спирався під

час перевороту

Заходи

 

Катерина I 

1725–1727 рр.

Гвардійські полки,

Верховна Таємна

Рада, сподвижники

Петра I

 

Полегшення дворянам

військової служби,

зменшення подушних

податей з селян

Петро II,

онук Петра I

 

1727–1730 рр.

Гвардійські полки,

Верховна Таємна

Рада, князі Долго-

рукі

 

 

Анна Іоанівна, племінниця Петра I,

герцогиня

Курляндська

1730–1740 рр.

Гвардійські полки,

німецьке дворянство на чолі з Біроном; таємна поліція

 

Підписала Кондиції 

з 8 пунктів, які обмежували владу імператриці

та посилювали владу її фаворита Бірона.

Біронівщина

Іван VI 

Антонович

1740–1741 рр.

Німецьке дворянство

 

 

Єлизавета

Петрівна,

дочка Петра I

 

1741–1761 рр.

Гвардійські полки

Часткове повернення

до реформ Петра I;

збільшення привілеїв

дворянства

Петро III, онук Петра I

 

 

1761–1762 рр.

Не мав опори

Повернення до німецьких порядків, поклоніння Фрідріху II, ліквідував Таємну Канцелярію

Катерина II,

дружина

Петра III

 

1762–1796 рр.

Гвардійські полки,

російське дворянство

 

Маніфест про вольності

дворянства, що звільнив їх від обов’язкової

військової служби

 

Внутрішня політика Катерини II

Група працює з підручником та історичним текстом над завданнями.

1.  Дайте визначення поняттю «освічений абсолютизм». Заходи «освіченого абсолютизму» Катерини II.

2.  Складіть таблицю «Внутрішня політика Катерини II».

Текст 1

За 19 років царювання Катерини II: влаштовано 29 губерній за новим  зразком,

 міст побудовано  144, конвенцій  і  трактатів  укладено  30, здобуто 78 перемог.

Кількість жителів Російської імперії з 19 млн чол. у 1762 р. зросла до 1796 р.  до  36 млн

армія  з  162 тис.  чол.  посилена  до  312 тисяч

флот у 1757 р.,  який  складався  з  21 лінійного корабля  і  6 фрегатів,  у  1790 р. мав у своєму складі 67 лінійних кораблів і 40 фрегатів. Сума державних

доходів з 16 млн крб. піднялася до 69 млн, тобто збільшилася більш ніж вчетверо.

Число фабрик  з  500 зросло  до  2 000.  Зовнішня  торгівля:  на Балтиці —  збільшення  імпорту  та  експорту  з 9 до 44 млн крб.; Чорноморська, що виникла за Катерини ІІ в 1776 р., почала з 390 тис. і в 1796 р. дійшла  до  1 900 тис.  крб.  (Тамара  Белова.  «Учительская  газета»

№ 51 (10028)  /  2004-12-14.  Постійна  адреса  статті: http://www.ug.ru/issue/?action=topic&toid=7688).

Передбачувані відповіді учнів

Основні заходи політики «освіченого абсолютизму» Катерини II:

•  дворяни  отримали  земельні  жалування  разом  з  кріпосними  селянами;

•  утворення Вільного економічного товариства;

•  право відкривати підприємства без дозволу уряду;

•  секуляризація церковних земель;

•  дозвіл всім охочим займатися промислами;

•  початок проведення шкільної реформи;

•  дозвіл на створення вільних друкарень;

•  заборона публічного продажу кріпосних селян за борги поміщиків.

«Внутрішня політика Катерини II»

1764 р. Секуляризація церковного землеволодіння

1764 р. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини на Україні

1765 р. Указом було дозволено відправляти кріпосних селян на каторгу без суду і слідства

1765 р. Монастирські землі передавали у власність дворян

Дворяни отримали монопольне право на винокуріння

1767 р.  Указ про заборону скарг селян на поміщика. Будь-яка скарга оголошувалася найтяжчим державним злочином

1775 р. Проведена адміністративно-територіальна реформа: країну розділили на 50 губерній, губернії — на повіти

1775 р. Зруйнування Запорозької Січі на Україні

1782 р. Дворяни були оголошені власниками землі та її надр і т. ін.

1785 р. Видано даровану грамоту дворянству, де були воєдино зібрані  й підтверджені всі привілеї, дані дворянству по смерті Петра I

Повстання О. Пугачова

Група, опрацьовуючи матеріали підручника, історичні тексти та карту атласа «Утворення Російської імперії (кінець XVIII–XVIII ст.)», відповідає на питання та виконує завдання.

Текст 2

У чорноземній  смузі  та  в маєтках поблизу  великих міст поміщики дедалі більше обмежували селянські наділи, збільшували за  їх рахунок панську ріллю та примушували селян працювати на панщині 3–4, а то і 6 днів на тиждень. А коли ж селянин міг обробити свій наділ? Хіба тільки на свята або вночі. Господарство селянина занепадало.

У нечорноземній смузі селяни частіше за все були на оброку. За 35–40 років грошовий оброк виріс з 1–2 рублів до 4–5 рублів. У ті часи це були  великі  гроші: на них можна  було купити приблизно  16–20 пудів пшениці або 4–5 овець. Щоб мати такі гроші, селянам доводилося надовго йти на заробітчанство. Окрім грошового оброку, поміщик вимагав із  селян  оброк  натурою:  сіно,  м’ясо,  полотна  та  ін. Чимало  селян  не спроможні були виконати всі повинності.

Значно поширилася торгівля кріпосними селянами. У газетах того часу можна було прочитати про продаж селян разом з кіньми, собаками і т. ін.

Ось одне з таких оголошень: «Продаються дворові майстрові люди доброї  поведінки:  два  кравці,  швець,  годинникар,  кухар,  каретник, колісник,  різьбяр,  золотар  і  два  кучери... Тут же  продаються  3 бігові молоді коні... і зграя гончих собак, числом 50...» Кріпосних селян виводили на ринки і продавали як худобу (Нечкина М. В., Лейбенгруб П. С. История  СССР.  Учебник  для  7 класса.  —  М.:  Просвещение,  1982.  — С. 234–235).

1.  Назвіть повинності селян.

2.  Охарактеризуйте  соціальне  становище  селянства.  Зробіть  висновок.

Текст 3. Указ Ємельяна Пугачева

Божою милостію ми, Петро Третій,  імператор  і  самодержець  всеросійський, та інше, та інше, та інше. Оголошується у всенародну звістку. Даруємо цим іменним указом з монаршим і батьківським нашим милосердям  всіх,  що  перебували  раніше  у  селянстві  та  у  підданстві поміщиків, бути вірнопідданими рабами власної нашої корони  і нагороджуємо стародавнім хрестом і молитвою, головами і бородами, вольністю і свободою і вічно козаками, не вимагаючи рекрутських наборів, подушних та інших грошових податей, володінням землями, лісовими, сінокісними угіддями і рибним ловом, і соляними озерами без покупки і  без  оброку  і  звільняємо  всіх  раніше  лагоджених  від  лиходіїв  дворян

і градцьких мздоімцев-суддів селян і весь народ від податей, що накладаються, й обтяжень.

...Керуємо  цим  нашим  іменним  указом:  які  раніше  були  дворяни у своїх поместіях і вотчині, оних супротивників нашої влади і підбурництва імперії та руйнівників селян ловити, страчувати і вішати і поступати рівним  чином  так,  як  вони,  не маючи  у  собі  християнства,  лагодили з вами,  селянами.  По  винищуванні  супротивників  і  лиходіїв-дворян всякий може восчувствовать тишу і спокійне життя, яку до століття тривати буде.

Даний липня 31 дня 1774 р. Петро (Нечкина М. В., Лейбенгруб П. С. История СССР. Учебник для 7 класса. — М.: Просвещение, 1982. — С. 239).

1.  Чому,  на  ваш  погляд, О. Пугачов  привласнив  собі  ім’я  царя Петра ІІІ?

2  Чії інтереси захищав О. Пугачов і як це вплинуло на склад повстанців.

3.  Проти кого було спрямовано повстання?

Робота з картою атласа

1.  Назвіть територію, яка була охоплена селянською війною.

2.  Назвіть міста, які обложили повсталі.

Зовнішня політика Катерини II

Група  працює  з  підручником  та  картою  атласа  «Утворення  Російської імперії (кінець XVIII–XVIII ст.)» над завданнями.

1.  Назвіть напрями зовнішньої політики Каткрини ІІ.

2.  Складіть таблицю «Війни Російської імперії під час правління Катерини II».

Передбачувані відповіді учнів

Напрями зовнішньої політики:

•  Семирічна війна (1756–1763 рр.);

•  розділи Польщі (1772, 1793, 1795 рр.);

•  війни з Туреччиною (1768–1774, 1787–1791 рр.);

•  створення антифранцузької коаліції (1795 р.);

•  врегулювання відносин з Китаєм;

•  освоєння росіянами Аляски та Тихоокеанського побережжя Північної Америки.

Війни російської імперії під час правління Катерини II

Військові дії

Дати

Зміст

Наслідки

Російсько-

турецькі

війни

 

1768–

1777,

1787–

1791 рр.

 

За договором, підписаним у 1791 р.  в Яссах, кордоном між Росією та Туреччиною ставав Дністер, Україна позбавлялася небезпеки турецьких набігів.

Росія отримала вихід до південних морів, можливість освоєння і господарського розвитку величезних районів,

багатих природними ресурсами

Вихід до берегів

Чорного моря; розширення

території Росії

 

Розділи

Польщі

 

1772,

1793,

1795 рр.

Росія брала участь у трьох розділах Польщі (разом з Австрією та Пруссією).

За договором, підписаним у

1772 р.

(перший розділ Польщі), до Росії

відійшла східна частина Білорусі по Західній Двіні і Верхньому Дніпру.

У 1793 р. був здійснений другий розділ Польщі, в результаті якого до Росії приєдналися центральна частина Білорусі  з Мінськом і Правобережна Україна.

У 1795 р. відбувся третій розділ Польщі, за яким Росії відійшли Литва, Західна Білорусь і Волинь

Розширення території

Росії

 

Боротьба 

з революційною

Францією

 

 

Основний зміст зовнішньої політики російського царизму наприкінці  80–90-х рр. XVIII ст. складала боротьба проти Французької революції й поширення її впливу на інші країни.

У 1795 р. Росія уклала договір з Англією, Пруссією та Австрією, за яким зобов’язалася допомагати військом 

і грішми у їхній боротьбі з революційною Францією, а також брати участь  в її економічній блокаді

Захист прав

дворянства

V. Закріплення знань учнів

1.  Заповніть пропуски в тексті.

У другій половині XVIII ст., завдяки політиці імператриці, спрямованої на  зміцнення феодального  землеволодіння, __ остаточно оформилося як панівний стан і стало соціальною базою __. За Катерини II __ досягло свого розквіту. Внаслідок погіршення становища __ дедалі більше зростало незадоволення, яке вилилося у грандіозному за своїми масштабами __ під керівництвом __  (абсолютизм,  дворянство, кріпацтво, селяни, повстання, Омельян Пугачев).

2.  Співвіднесіть дати та події.

а) 1762–1796 рр.

1) епоха палацових переворотів

б) 1773–1775 рр.

2) повстання Омеляна Пугачова

в) 1768–1791 рр.

3) правління Катерини II

г) 1725–1762 рр.

4) війни між Росією та Туреччиною

Відповідь: а — 1; б — 2; в — 4; г — 3.

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф підручника.

2.  Скласти  порівняльну  характеристику  правління Петра  I  та  Катерини II.

 

Тема.  Росія наприкінці XVII — у першій пол. XVIII ст.

Мета:  охарактеризувати  внутрішнє  та  зовнішнє  становище  Росії, розкрити зміст перетворень Петра; продовжити вдосконалювати вміння аналізувати, працювати з історичними джерелами і текстами.

Основні  поняття  та  терміни:  «мануфактура»,  «стрілецьке  військо»,

«самодержавство», «Північна війна», «Ніштадтський мир», «імперія».

Основні дати та події:

•  1672–1725 рр. — роки життя Петра I;

•  1700–1721 рр. — Північна війна;

•  1703 р. — заснування Санкт-Петербурга;

•  1709 р. — розгром шведів під Полтавою;

•  1721 р. — прийняття Петром I титулу імператора.

Обладнання: підручник,  історичний атлас, пакети документів, репродукції картин, що зображають петровську епоху.

Додаткові джерела інформації:

1.  Павленко Н. И. Петр Первый и его время.

2.  Заичкин И. А. Русская история.

3.  Бушуев С. В. История государства Российского.

4.  Платонов С. Ф. Лекции по русской истории.

5.  Бушков А. Россия, которой не было.

6.  Толстой А. Петр I.

7.  Солоневич  И.  Народная  монархия  Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстами та історичними джерелами.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  встановлювати хронологічну послідовність подій;

•  показувати на карті територіальні зміни Російської імперії в ХVІІ–ХVІІІ ст.;

•  аналізувати внутрішню та зовнішню політику Петра І;

•  описувати повсякденне життя в Росії ХVІІІ ст.;

•  висловлювати судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії;

•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.  Коли виникає поняття «освічений абсолютизм»?

2.  Назвіть представників «освіченого абсолютизму»?

3.  Дайте характеристику правлінню Фрідріха II.

4.  Дайте характеристику правлінню Йосифа II.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. Особа першого  імператора Росії, Петра як у літературних,  так  і в наукових працях  трактується по-різному. То він постає як визначний діяч, мудрий реформатор, то уособлює зловісну персону в історії Росії, яка розв’язала  терор проти власного народу,  то характеризується як людина, яка замість царя-батечка стала всевладним государем. Ще у 1905 р. Д. Мережковський у статті «Грядущий храм» порушив питання «Що таке Петро: чудо чи чудовисько?» Цю проблему ми маємо розв’язати під час уроку.

IV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Правління Петра І

На дошці вислови істориків про Петра I.

•  ...Петро  навернув  росіян  до  світової  цивілізації,  але  наслідування Заходу призвело Росію до мавпування,  а це,  у  свою чергу, до  здичавіння. (М. Карамзін)

•  ...Заслуга Петра I — в усвідомленні безперспективності варварства Московської Русі, але методи Петра гідні осуду: «Батогом і татарами нас тримали у неуцтві, сокирою та німцями нас освічували, і в обох випадках рвали нам ніздрі і таврували залізом». (О. І. Герцен)

•  ...Почувши ім’я Петра Великого, ми в першу чергу згадуємо про його перетворення...

(В. Ключевський)

•  Кого  ховаємо?  Петра  Великого  ховаємо.  Закотилося  сонце  землі Російської. (Феофан Прокопович)

Лабораторна робота

Клас розбивається на групи, кожна з яких отримує пакети документів до уроку, які учні використовують як аргументи для позитивної або негативної оцінки діяльності Петра I.

Текст 1. Економічне становище Росії

1) За весь період діяльності Петра Великого в Росії виникло близько 180 порівняно  великих  мануфактур,  половина  з  яких  належала  казні.

Мануфактури і бергколегії залучали до будівництва заводів і фабрик людей всіх чинів і звань.

2) Виплавка чавуну  збільшилася  з 150 тис. пудів до 800 тис. Росія, що ввозила метал, з 1722 р. почала його експортувати. Уже до кінця 40-х років вона виплавляла чавуну у 1,5 раза більше, ніж Англія, й до початку XIX ст. утримувала світову першість у виробництві металу. Значне зростання спостерігалося й в інших галузях промисловості.

3)  Особливо  великого  значення  набув  уральський  металургійний район. На його заводах відливали та кували гармати, ядра, гранати, рушниці, багнети, якорі, шаблі та  ін. Всього  за роки роботи цих та  інших заводів було виготовлено 300 гармат — удвічі більше, ніж втрачено під Нарвою. Російська армія отримала прекрасну зброю, що певною мірою перевершувала  зброю  їхніх  супротивників. Протягом  декількох  років Петру вдалося забезпечити армію першокласною стрілецькою зброєю, якою були озброєні далеко не всі армії Європи.

4) За перші п’ять років XVIII  ст.  у Росії було виготовлено 250 тис. рушниць, 50 тис. пістолетів, 3 500 снарядів, побудовано 56 великих військових кораблів, 85 галер і понад 300 весельних судів.

5)  Засновувалися  суконні,  полотняно-парусні  та  інші  промислові підприємства.  За  часів  царювання Петра  I  текстильна  промисловість була створено наново.

6) Аж до кінця другого десятиріччя XVIII ст. мануфактуру зазвичай будувала  казна,  перш  за  все  для  забезпечення  військових  потреб.  Та й приватна мануфактура працювала під жорстким державним контролем у вигляді численних регламентів, статутів, пільг та обов’язків (у тому числі першочергового виконання казенних замовлень). Посилення

боротьби  із селянами-втікачами  і  зростання масштабів промисловості загострило проблему робочих рук, у 1721 р. власникам мануфактури було дозволено купувати для своїх підприємств кріпаків (История СССР. Учебное пособие  / Под  ред. Б. А. Дацюка. — М.: Мысль,  1973. — Ч.  1. — С. 81–83; Россия в период реформ Петра I. — М., 1973. — С. 27–32).

1.  Чим був зумовлений вибір напрямів економічної політики?

2.  Назвіть причини стрімкого промислового зростання Росії у XVIII ст.

3.  Які види мануфактур розвивалися швидше за інші?

4.  Чим пояснити той факт, що за часів царювання Петра I текстильну промисловість була створено наново?

Текст 2. Бюджет Росії 1704 р.

Прибуток — всього — 6 400 132 карбованці

Витрати — всього — 3 515 553

У тому числі:

на палацове господарство –11 6421

на військові витрати — 14 149 832

кавалерію — 41 541

артилерію — 26 3274

озброєння — 93 116

порох і селітру — 694

обмундирування — 99 716

флот — 174 496

будівництво укріплень — 116 763

на дипломатію — 75 042

казенні підприємства — 59 011

фінанси — 32 073

адміністрацію — 12 166

церкву — 29 777

медицину — 11 335

просвіту — 3 786

шляхи сполучення і пошту — 2 267

(Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня  історія. Нова  історія XVI — к. XVIII ст. — К.,1998. — С. 168).

1.  Проаналізувавши наведений документ, назвіть, які галузі фінансувалися найбільше, а які — найменше.

2.  Як це характеризує розвиток Росії?

Текст 3. Реформи Петра Великого

•  Створив регулярну армію.

•  Встановив обов’язкове навчання дворянських дітей.

•  Запровадив масове навчання дворян за кордоном.

•  Створив новий вид збройних сил — флот.

•  Запровадив цивільний шрифт.

•  Домігся виходу до Балтійського моря.

•  З 1703 року почала виходити перша друкована газета «Ведомости».

•  Створено перший загальнодоступний театр.

•  Засновано місто Таганрог.

•  Створені математичні школи.

•  Запроваджено нове літочислення від Різдва Христового.

•  Установив початок нового року з 1 січня.

•  Створив органи міського самоврядування.

•  Провів податкову реформу.

•  Відкрив Морську Академію.

•  Здійснив грошову реформу.

•  Збудував Санкт-Петербург

•  Заснував Сенат.

•  Створив «Табель про ранги».

•  Провів губернську реформу.

•  Сприяв дослідженню нових земель.

•  Організував пошук руд і корисних копалин.

•  Замість наказів було організовано колегії.

•  Заснував офіцерські військові школи.

•  Створив Статут військовий і Статут морський .

•  Запровадив перший російський орден Св. Андрія Первозванного.

•  Заснував перший музей — Кунсткамеру.

•  Заснував першу публічну бібліотеку.

•  Заснував Академію наук.

•  Увів традицію влаштовувати асамблеї.

(Буганов  В.  И.  Петр  Великий  и  его  время.  —  М.:  Наука,  1989. — 192 с.)

•  Наведений перелік реформ Петра І розбийте по галузях: політика, економіка, культура. Зробіть висновок.

Текст 4. Попередники Петра І

Навіть  побіжне  вивчення  джерел  і  мемуарів  переконує:  до Петра Росія зовсім не була відгороджена від решти Європи якоюсь «залізною завісою»...

Вперше збрив бороду батько Івана Грозного Василь III.

Ще  Івану Грозному якийсь дяк Тимофіїв дорікав  за пристрасть до іноземних лікарів. А перші наймані іноземні солдати (німці) з’явилися в російській армії якраз за Василя III.

Ще Борис Годунов послав п’ятьох молодих дворян вчитися до Англії.

Ще Лжедмитрій I мав намір відкрити в Росії університет за європейським зразком.

А в другій половині царювання Олексія Михайловича іноземні новини  починають  поширюватися  Росією  прямо-таки  семимильними кроками...

Перші кораблі західного зразка побудовані були саме тоді. Перший театр на західний зразок німець Грегорі організував на Русі за часів царювання  Олексія.  При  дворі  з’явилася  чимала  кількість  «іноземних фахівців». Німецький учений Адам Олеарій у своєму «Описі подорожі до Московії» писав: «Його царська величність утримує також, з великими витратами, багато товмачів для різних мов, а також багато інших слуг з німців та  іноземців. Особливо багато у нього вищих військових офіцерів,  частина  яких  залишили  свою  релігію й  охрестилися;  вони й  за мирних часів отримували велику винагороду.

Тут же Олеарій відзначав, що росіяни доброзичливо ставляться до іноземців  та  їхньої  культури,  охоче  засвоюючи  те, що  вони  вважають за  потрібне.  «У них  вистачає  світлих  голів  для  навчання. Між  ними трапляються  люди  дуже  талановиті,  наділені  гарним  розумом  і  пам’яттю».

У Москві на той час іноземці вже відкрили аптеки, де росіяни вчилися фармацевтичної справи й латини.

Сам Олексій Михайлович, як  і решта дітей Михайла, з дитинства носив німецьке  вбрання. Правда,  зійшовши на престол,  вимушений був  дотримуватися  традицій  та  одягатися  «по-дедовськи»,  а  також заборонив  носити  німецьке  вбрання  при  дворі —  але  не  загалом

у Москві.

За вказівкою царя у Посольському наказі почали перекладати  іноземні книги з космографії, риторики та фортифікації. Військова реформа на європейський зразок — знову ж таки новина допетровського часу. Ще в 1646 р. князь І. Д. Милославський виїхав до Голландії з дорученням  запросити майстрів  залізної  справи,  досвідчених  капітанів  і  солдатів —  «чоловік  20 добрих  самих  вчених». Це  й  послужило  початком для широкого реформування армії.

Розвиток  гірської справи  і промисловості почався  знову ж таки  за царювання Олексія Михайловича. У 1666 р.  «рудознавці» князі Милорадови шукали поклади срібла на Мезені, а майор Мамкеєв — у Холмогорському повіті. Саме тоді у Невьянську і заклав перші заводи мідеплавильник Тумашев  (проте  офіційна  історіографія  приписує  цю  заслугу Петру) (Бушков А. Россия, которой не было. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1997. — С. 358–360).

1.  Які нововведення були здійснені попередниками Петра I?

2.  Як ви вважаєте, чому всі зміни, що сталися в Росії, історики намагаються приписати Петру I?

3.  Визначте ставлення авторів цих документів до Петра I.

4.  Чи згодні ви з твердженням автора, що Росію абсолютно ні від чого було рятувати? Свою відповідь поясніть.

Текст 5. Адміністративна реформа

Створюючи струнку  «регулярну систему» державних органів, Петро I прагнув до всебічної  та докладної регламентації  їхньої діяльності. Для кожної колегії, інших установ розроблявся свій регламент. Ця система регламентів увінчалася Генеральним регламентом, виданим у 1720 р., який  встановлював  порядок  діяльності  всіх  державних  установ.  Так з’явився універсальний документ, що ознаменував  завершальний етап у становленні бюрократичної системи, формуванні бюрократичної думки епохи Петра I. Основні положення та  ідеї Генерального регламенту зберігали  своє  значення протягом багатьох подальших десятиріч. Відповідно до Генерального регламенту, попри те, що система управління змінювалася, скасовувалися одні установи й виникали нові, робота державних органів і діяльність всіх урядовців імперії організовувалася аж до 1917 р.

На відміну від наказів XVII ст., компетенція колегій була чітко визначена, кожній з них доручалася певна галузь керівництва. Це видно вже з назв колегій. Колегія закордонних справ відала відносинами з іншими державами, замінивши Посольський наказ. Для керівництва армією  і  флотом  створювалися  Військова  та  Адміралтейська  (Адміралтейц-колегія)  колегії.  Юстиц-колегія  відала  судовими  установами, в’язницями,  їй  підкорялися  установи,  які  займалися  оформленням і реєстрацією різного роду операцій, позик, заповітів. Берг-колегія керувала переважно  гірською  і металургійною промисловістю. У віданні Мануфактур-коллегії перебували головним чином підприємства легкої промисловості. Комерц-колегія відала торгівлею, перш за все зовнішньою. Фінансове управління було розділено між трьома колегіями. Головною з них була Камор-колегія (від нім. Кашшег — тут: палата, державна  установа),  яка  керувала  збиранням  доходів,  податків,  податей, мит. Штатс-контор-колегія (букв.: державна контора) відала витратами,

керувала касами, звідки видавалися гроші різним установам. Ревізіон-колегія спостерігала за правильністю витрат. Незабаром на додаток до названих тут колегій були створені Головний магістрат, Святійший Синод  (Духовна  колегія)  і Вотчинна  колегія, що  відала  питаннями  дворянського землеволодіння (Хрестоматия по истории России: В 4-х т. / Состав. И. В. Бабич, В. Н. Захаров, И. Е. Уколова. — М.: МИРОС — Международные отношения, 1995. — Т. 2. — С. 202).

1.  Порівняйте адміністративні реформи Івана IV та Петра I.

2.  Як на вашу думку, яка з реформ більш прогресивна? Свою відповідь поясніть.

Групи учнів презентують свою точку зору. Учні обмінюються думками по ходу дискусії і визначають, чудом чи чудовиськом був Петро Перший для Росії.

V. Закріплення знань учнів

Історичний диктант

1.  Назвіть  подію,  яку Петро  I  назвав  «матір’ю Полтавської  баталії».

(Перемога під селом Лісова наприкінці вересня 1708 р.)

2.  Хто носив  звання  «око  государево»  за часів Петра  I?  (Генерал-прокурор)

3.  Назвіть документ, який у XVIII ст. визначав систему чинів і порядок просування по державній службі. («Табель про ранги», 1722 р.)

4.  Назвіть перший жіночий навчальний заклад у Росії. (Інститут шляхетних дівчат при Смольному монастирі у Петербурзі)

5.  Як називалася перша в Росії газета? («Відомості»)

6.  Яка  заборона  була  накладена  на  неосвічених  дворян?  (Одружуватися)

7.  Яку назву мали вечори, зустрічі, бали, які проводилися за участі жінок, запроваджені Петром Великим? (Асамблеї)

8.  На  честь  кого Північна  столиця  отримала  свою  назву?  (Апостола Петра)

9.  Коли було видано указ про створення Академії наук? (1724 р.)