загрузка...
Четвер, 23 лютого 2017 16:46

Поетична збірка

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Бахмутська  загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 5 з профільним навчанням

Бахмутської міської ради Донецької області

 

 

 

 

 

 

 

 

Поетична збірка

 

«Перші кроки в світ поезії»

 

 

                                                                                                                                          Підготували:

                                                                                                              Хричикова Ірина, 8 клас

                                                                                        Хричикова Вікторія, 7 клас

                                                                                      

                                                                                         Наставник:

                                                               Олійник Оксана Леонідівна,

                                                                            учитель російської мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бахмут, 2017 р.

 

 

Зміст

1.   Анотація……………………………………. 3

2.  Ненька – Україна …………………………. 4

3.  Рідна мова ………………………………….. 5

4.  Україна ……………………………………... 6

5.  Братам – українцям……………………….. 7

6.  Мій Бахмут…………………………………. 8

7.  Молись ……………………………………... 9

8.  Бахмут мій рідний………………………… 10

9.  Люблю ……………………………………... 11

10.                  Живуть ще люди……………………… 12

11.                  Вишневый и черемуховый цвет…….. 13

12.                  Наш мир прекрасен…………………... 14

13.                  Мы дети донецкого края…………….. 15

14.                  Цените мам……………………………. 16

15.                  Моей маме……………………………... 17

16.                  Моей бабушке…………………………. 18

17.                  Перегорни сторінку щастя…………… 19

18.                  Шевченків край……………………….. 20

19.                  Шевченко ……………………………… 21

20.                  Захисникам…………………………….. 22

21.                  Воїнам добра…………………………… 23


 
Ненька – Україна

 

Рідна наша ненька, Україна!

Ти для нас, як мати! Ти єдина!

Як же сильно я тебе кохаю,

Ніжні пісні я тобі співаю.

Бережи, Господь, тебе, рідненька!

Люба моя, мила моя, ненька!

 

Рідна мова

 

 

Рідна наша мова, мелодійна!

В ній багато ніжних, теплих слів.

Тільки в нашій мові українській

Є дідусь, джерельце, рідний дім.

Є також і дівчинка маленька,

Донечка рідненька, є дитя.

Діамантове калинове намисто,

що в думках колись Даринка надягла.

І з дитинства згадуєм

Квітуче деревце маленьке у садку,

Лагідний і теплий літній ранок,

Дрібні крапельки ранкового дощу.

 

 

Україна

 

 

Живе країна – не вмирає,

Щороку міцно розквітає!

Степів, гаїв, ланів широких

Милують очі ті глибокі.

Живе країна – не вмирає,

Під мирним небом розквітає.

Живе країна – і міцніє

Народом сильним, молодим.

Моя країна – Україна!

Слави її, народе мій!

Вона одна, вона єдина…

 

Люби, цінуй і захищай!


Братам - українцям

 

Люди всі, від Заходу до Сходу

І від Кримських гір, і до Дніпра!

Всі ми браття рідні, бо єдина мати в нас –

Вона така одна!

І ніде не знайдеш більше в світі

Таких теплих, лагідних обійм,

Ніжної зеленої травички

І нескошених лугів.

І нехай пташині ніжні співи,

І верби весняний диво цвіт,

І калини китиці червоні

Бережуть нас від війни і бід!



Мій Бахмут

 

Мій рідний батько, мій Бахмуте!

Як сильно я тебе люблю.

Красу твоїх просторих вулиць

Назавжди в серці збережу.

І як моя б не склалась доля,

Куди б життя не занесло,

Я пам’ятатиму про тебе,

 

Мій рідний, любий, мій Бахмут!

Молись

 

 

Молись, людино за Вкраїну!

Молись за неньку і дітей.

За те, щоб жити в щасті й мирі,

Молись за рідних нам людей.

Молись за те, щоб довше жити

І не побачити нам лиха,

Щоб завжди мріяти й любити…

Щасливу долю, Бог, дай нам!

Щоб вийти рано вранці з хати,

Почути ніжний спів пташок,

Побачить сонце в небі яснім,

Вдихнуть повітрячка ковток.

 

Бахмут  мій рідний

 

 

Бахмут мій рідний, ти моє кохання!

Ти – ясні зорі й вулиці широкі.

Я зранку промовляю тихо:

«Господь, ти бережи його від лиха,

Не дай заснути вічним сном,

Щоб люди в щасті жили й мирі,

Щоб вулиці терном не заростали

Й під мирним небом дітки виростали,

Щоб сонечко в віконце зазирало

 

 І щоб про мир нас сповіщало.



Люблю…

 

Люблю тебе, мій рідний край.

Люблю красу твою безмежну:

Полів широких і ланів,

Річок бурхливих, гір високих.

Люблю, коли шумлять гаї,

Пташки співають у діброві

В душі здіймая мимоволі

 

Бурхливі спогади весни…


Живуть ще люди…

 

 

Живуть ще людини в Україні,

Живе іще народе мій!

Народе сильний і могутній,

Народ мій вічний, молодий.

І хоч було йому нелегко

Відстоювати честь землі…

У небі чистім є лелека,

Що промовляє: «Живи! Живи!

Живи, людина, сильна й мужня,

Живи старенька і мала,

Живи ти вільно, не бездушно,

 

Ти чиста, світла – ти жива!»


*****

Вишневый и черёмуховый снег

Упал на изумруд травы росистой.

Березових листочков трепет – бег

На ветке тонкой, бело-серебристой.

 

И яблоневый цвет, чей свежий аромат

Так легок и божественно прекрасен,

И голубой рассвет, и розовый закат,

И неба блеск прозрачен, чист и ясен.

 

Красив пейзаж, картина хороша,

И радостью наповнена душа.

 

И вдруг виденье: дыма черней столб.

Авария тяжелая на ТЭС.

И, не успав сказать тому пожару «стоп!»,

Уж видим весь в огне горящий лес.

 

Завесы темно-сизой пелена

Собою вмиг живое все накрыла,

Чуть дальше сточных вод широкая волна

Реки поверхность сразу замутила

 

Поник головкою цветок,

В ужасном задихнувшись смерде.

Свернувшись в трубочку, листок

Как будто молит о пощаде.

 

И рядом пробегающий ручей,

Такой весёлый, в переливах звонких,

Вдруг смолк, как будто бы покрывшись плёнкой,

Замолк навек или на много дней.

 

Довольно одного лиш взгляда

Понять: Земля не проживёт.

Спасать родную землю надо,

Иначе ей конец придёт!

 

И если очень мы с тобой хотим,

Чтобы ковёр травы зелёной всюду стлался

И чтобы светлый и душистый дым

Лиш от цветущих яблунь поднимался,

Чтобы смеркали синью небеса,

И лоно вод прозрачных трепетало,

И чтоб Земли извечная краса

Не уходила и не иссякала!

Давай и ты, и я, все вместе сбережем

 

Донецкий край, наш милый сердцу дом!


*****

 

 

Наш мир прекрасен:

Реки, горы, леса, равнины и поля.

Вокруг безбрежные просторы –

Наш общий милый дом – Земля.

 

Природа людям подарила

Вод родниковых чистоту

И солнечных лучей ту силу,

Что дарит миру красоту.

 

Но что-то с нами нынче сталось:

Природы цар небрежен стал.

Уж мало на Земле осталось

Прекрасних мест, где б отдыхал

Усталый человека вгляд

И сам он от дохнуть был рад.

 

И если дальше так пойдёт,

Уйдёт Земли наряд зелёный,

Исчезнут звуков перезвоны,

И неба синева уйдёт!

 

Спасём же мир от бед грядущих,

От чёрной и гнетущей тьмы,

Чтоб он как прежде, стал цветущим,

И счастливы в нём были мы!

 

*****

 

Мы дети донецкого края,

Привольной и мирной земли,

Где степ ковалями сверкает

И в небе плывут журавли.

 

Пусть веет ветер,

 Пусть сонце светит,

Пусть гром грохочет,

А дождик льет.

Но с рюкзаками

Мы за плечами

Всегда готовы

Идти в поход.

 

И малую родину эту

Мы любим, как нежную мать.

Как новую в мире планету

Готовы её изучать.

 

 

Цените  мам!

 

 

Цените мам! Они не вечны.

Задайте вы себе вопрос :

«Когда последний раз, давно ли,

Цветочек маме я принес?»

 И тишина нас обнимает,

И грусть, тоска меня перед окном,

 И мама ночью, укрывая,

Переживает обо всем.

А завтра утром рано встанет,

Пока мы спим и видим сны,

Она нам завтрак приготовит,

Для нас – большой, дружной семьи.

И день мы вместе проведем,

Поговорим и порисуем,

А может в парк с нею пойдем…

Походим или потанцуем…

Конечно я люблю ее,

Любовь моя к тебе, мамуля,

Как мир бескрайний – бесконечна!

Любить тебя я буду вечно,

 

Родной мой, милый человек!


Моей маме

 

Хочу сказать спасибо маме

За все тепло ее души,

Заботу, ласку и поддержку

На трудном жизненном пути.

Люблю тебя, моя мамуля,

Мой лучик света, ангел мой.

Храни, Господь, тебя родная,

 

От всяких недугов и бед.


Моей бабушке

 

С огромной нежностью, любовью,

Я помню бабушку свою.

За все тепло, заботу, нежность,

От всей души ее благо дарю:

Спасибо, моя милая, за нежность,

Заботу и тепло уставших рук,

За вкусный борщ, вареники с каротшкой,

Оладушки, волшебный паски вкус.

Прошу прощенья искренне, сердечно,

За шалость детскую и баловство.

Твой нежный образ и «волшебный» голос

Навечно в памяти моей.

Пусть Бог хранит Тебя от всех ненастий.

 

Здоровья крепкого и искреннего счастья.


Перегорни сторінку щастя

 

Перегорни сторінку щастя

І поміркуй про новий день.

Про день щасливий і безхмарний,

Про день краси і день пісень.

Про день поваги, день любові,

І день, коли вже пройде ніч,

І сонце рідну землю вкриє,

І заквітчаються всі поля.

І ненька рідна, Україна,

Моя ріднесенька земля,

Повстане за свою свободу,

За волю рідних їй людей.

І з перемогою в долонях нестиме

 

щастя і любов.


Шевченків край

 

Яке то щастя побувати

На тій землі, де народивсь Тарас,

Яка то радість зараз нам дивитись

На рідну землю, що хвилює нас.

Тарас навчав нас милуватись

Роздоллям української землі,

Всім серцем Україну відчувати,

Як відчував Тарас її.

Він нас навчав, щоб жили ми у мирі,

Щоб ширилася славою земля,

Щоб ми Тарасові щасливі діти

 

Це щастя рознесли у всі краї.


Шевченко

 

Маленький хлопець серед гаю

Сидить собі, чогось чекає.

І навіть доля й та не знає,

Хто щастя в хлопця забирає.

Пани погані ті ж щасливі,

Людей женуть усіх на ниву,

Усі діти і батьки

Вони всі панські батраки.

Тарас любив народ свобідний,

Життя, щасливі дні погідні.

І він волів нас закликати,

 

На боротьбу завжди ставати.



Захисникам

 

Велику шану я приношу Вам…

За те, що захищаєте Вкраїну,

За Ваш патріотизм і відвагу,

За мужність, нездоланність і терпіння,

За те, що мир бороните і спокій…

Нехай Господь оберігає Вас усюди,

А янгол-охоронець шепче стиха:

 

«Я завжди вбережу тебе від лиха!»

Воїнам добра

 

Бійці сміливі, воїни добра!

Від всього серця дякуємо Вам

За Вашу мужність, честь і славу,

Відвагу і сміливість у бою.

За те, що Ви ціною власного життя

Виборюєте рідній Україні,

Коханій, вільній і єдиній,

Щасливу долю, мирне небо,

Дитячий сміх – щасливий, безтурботний.

Ми щиро вдячні…

Вам низький уклін.

Хай завжди з вами буде янгол-охоронець,

В своїх долонях перемогу принесе.

 

Я знаю, що добро здолає все!

Переглядів 400 разів Останнє редагування Понеділок, 10 квітня 2017 09:12
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі
 

Виктор Новосад на сервере Стихи.ру
загрузка...
« Освітній портал »   2013 р.