Понеділок, 22 травня 2017 14:27

ДПА. 2017. Українська література. 9 клас. Завдання та Відповіді. ВАРІАНТ № 3

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Варіант 3

Завдання 1-16 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.

1.Поданий уривок узято із твору

Вбогі дівки заміж ідуть

З чорними бровами,

А багаті дівки сидять

З кіньми та волами...

 

А «Ой матінко, та не гай мене»

Б «За городом качки пливуть»

В «В кінці греблі шумлять верби»

Г «Лугом іду, коня веду»

2.Своєрідним вечором прощання з дівуванням і парубкуванням, за весільним обрядом, є

А сватання

Б випікання короваю

В вінкоплетення

Г розплітання коси

3. Оповідання «Про Прохора-чорноризця...» розповідає про те, як

А душа людини під впливом Євангелія відроджується до нового життя

Б щирі патріоти осуджують князівські міжусобиці

В самовіддане служіння Богові, смиренність, працьовитість і терпіння можуть допомогти людям

Г відбувалася боротьба за престол у Галичі

4. До козацьких літописів належить

А «Галицько-Волинський літопис»

Б «Київський літопис»

В «Повість минулих літ»

Г «Літопис Самовидця»

5. Сучасною українською мовою «Історію русів» видано в інтерпретації

А Д. Павличка

Б І. Франка

В І. Драча

Г Т. Шевченка

6. Уособленням щасливого хутірського життя в «Чорній раді» є

А Чоловік Божий

Б Сомко

В Петро Шраменко

Г Черевань

7. Автор утверджує закони народної моралі, за якими на статку, що отриманий нечесним, злочинним шляхом, щастя не збудуєш, у творі

А «Гайдамаки»

Б «Вечір проти Івана Купала»

В «Маруся»

Г «Наталка Полтавка»

8.За мотивами одного з розділів Біблії, що являє собою пророче видіння майбутніх перетворень, коли «свята на землю правда прилетить», Тарас Шевченко написав твір

А «Кавказ»

Б «Ісаія. Глава 35»

В «Як умру, то поховайте...»

Г «Сон» («У всякого своя доля...»)

9. Незламність, титанізм у поемі Тараса Шевченка «Кавказ» символізує образ

А орла

Б Прометея

В Бога

Г скелі

10. У 40-х роках XIX ст. П. Куліш разом з В. Білозерським, М. Костомаровим та іншими створює

А Кирило-Мефодіївське братство

Б Братство тарасівців

В товариство «Громада»

Г гурток «Руська трійця»

11.    Називав Марка Вовчка «донею»

А Іван Франко

Б Тарас Шевченко

В Пантелеймон Куліш

Г Іван Котляревський

12.    Відгуком на тогочасну загарбницьку імперську політику у творчості Т. Шевченка є

А «Кавказ»

Б «Сон» («У всякого своя доля...»)

В «Катерина»

Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»

13.    Головним героєм твору «Гайдамаки» є

А Гонта

Б повсталий народ

В Залізняк

Г Ярема

14.    Зразком сентименталізму є твір

А Т. Шевченка

Б Г. Квітки-Основ’яненка

В Г. Сковороди

Г І. Котляревського

15.    Твори «Бджола та Шершень», «Собака і Вовк» за жанром

А послання

Б байки

В балади

Г ліричні вірші

16.    З посвятою Т. Г. Шевченку вийшов твір

А Марка Вовчка «Інститутка»

Б П. Куліша «Чорна рада»

В І. Котляревського «Енеїда»

Г І. Котляревського «Наталка Полтавка»

Завдання 17-20 мають на меті встановлення відповідності.

До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.

17. Установіть відповідність між жанрами народних пісень та їх прикладами

1родинно-побутові

2родинно-обрядові

3балади

4 історичні

А «Ой матінко, та не гай мене»

Б «Сонце низенько, вечір близенько» В «Ой на горі вогонь горить»

Г «Ой Морозе, Морозенку»

Д «Ой хто, хто Миколая любить»

 

Відповідь

 

1-Б родинно-побутові — «Сонце низенько, вечір близенько»

2-А родинно-обрядові — «Ой матінко, та не гай мене»

3-В балади — «Ой на горі вогонь горить»

4-Г історичні — «Ой Морозе, Морозенку»

 

18. Установіть відповідність між назвами літописів та подіями, які вони описують

1«Повість минулих літ»

2  «Галицько-Волинський літопис»

3  «Київський літопис»

4  «Літопис Самовидця»

А чорна рада під Ніжином, два ворожі табори — Сомка і Брюховецького

Б відомості про територію, заселену слов’янами, про їхні звичаї та мову, героїчне минуле Київської держави з 852 до 1110 року

В велике лихоліття Руської землі — наскоки половців, безлад у державі внаслідок князівських міжусобиць Г боротьба за престол у Галичі між князями, хоробрість князя Данила в бою з татарами на ріці Калці

Д історія козацтва з часу його виникнення до 1709 року

 

Відповідь

 

1- Б «Повість минулих літ» — відомості про територію, заселену слов’янами, про їхні звичаї та мову, героїчне минуле Київської держави з 852 до 1110 року

2- Г «Галицько-Волинський літопис» — боротьба за престол у Галичіміж князями, хоробрість князя Данила в бою з татарами на ріці Калці

3- В «Київський літопис» — велике лихоліття Руської землі — наскоки половців, безлад у державі внаслідок князівських міжусобиць

4- А «Літопис Самовидця» — чорна рада під Ніжином, два ворожі табори — Сомка і Брюховецького

 

19. Установіть відповідність між художніми засобами та їх прикладами у творах Г. Сковороди

1Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум

2непокоїть Венерин амур

3Знаю, що смерть — як коса замашна,

Навіть царя не обійде вона

4Що є свобода? Добро в ній якеє?

А порівняння

Б метафора

В анафора

Г риторичне запитання

Д епіфора

Відповідь

1-Д Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум—  епіфора

2-Б непокоїть Венерин амур — метафора

3-A Знаю, що смерть — як коса замашна,

Навіть царя не обійде вона —порівняння

4-Г Що є свобода? Добро в ній якеє? — риторичне запитання

 

20. Установіть відповідність

1«Той безперервно стягає поля, / Сей іноземних заводить телят. / Ті на ловецтво готують собак, / В сих дім, як вулик, гуде від гуляк...»

2«О, якби в дурні мені не пошитись, / Щоб без свободи не міг я лишитись. / Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!»

3«Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть...»

4 «З усіх утрат втрата часу найбільша»

A «De libertate»

Б «Бджола та Шершень»

В «Собака і Вовк»

Г «Всякому місту — звичай і права»

Д афоризм

Відповідь

 

1-Г «Той безперервно стягає поля, / Сей іноземних заводить телят. / Тіна ловецтво готують собак, / В сих дім, як вулик, гуде від гуляк...» — «Всякому місту — звичай і права»

2-А «О, якби в дурні мені не пошитись, / Щоб без свободи не міг я лишитись. / Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!» — «De libertate»

3-Б «Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть...» — «Бджола та Шершень»

4-Д «З усіх утрат втрата часу найбільша» — афоризм

 

У завданнях 21-24 запишіть відповідь словом, словосполученням чи реченням.

21. Ідея волелюбності яскраво втілена у творі Г. Сковороди«De libertate».      

22.    Твір «Наталка Полтавка» за жанром — цесоціально-побутова драма.

23.    Перші друковані книги в Україні (записати не менше двох):Апостол (1574), «Буквар» (1574), Острозька Біблія (1581).

24.    Кульмінацією твору Т. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля...») є сцена «генерального мордобитія».

 

Завдання 25 потребує розлогої відповіді на запитання.

 

25.    Які основні мотиви послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»?

 

      Поема «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє», написана наприкінці грудня 1845 р., завершувала цикл раніше написаних поем і стала синтезом Шевченкових думок про волю, живою програмою національно-культурного, соціального і політичного визволення України. Цей твір — справжній заповіт Шевченка для нації.

      Уже в епіграфі твору («Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить, — лжа оце») поет виразно вказував на свій ідеал — Україну як національну спільність, побудовану на засадах гуманної християнської моралі. Нація в поемі постає в образі спільного дому. Тому ліричний герой важко переживає зло і неправду, які бачить у цьому домі:

 

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають В тяжкі ярма.

 

      Послання охоплює минулий («мертвим»), теперішній («живим») і майбутній («ненарожденним») часи, а разом це — вічність, отже, поширюється і на нас. Звертаючись до совісті дворян-українців, які не цікавляться уроками історії, рідною мовою, за кордоном здобувають освіту, Тарас Шевченко докоряє, просить, проклинає:

 

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова...

Все розберіть...

 

      З провідної ідеї поеми — «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» — випливало найперше завдання дбати про державно-політичну незалежність України: «Розкуйтеся...» Але перш ніж позбутися політичного гноблення, треба було скинути ті кайдани, якими обмінювалися, які кували один на одного земляки-українці. Тому «...братайтеся!» — це вищий ступінь любові до України. Вищі верстви українців, як спостерігав Т. Шевченко, були глухими до потреб простого народу, не чули зойку покривджених не тільки російським царатом, але й ними людей. Поет закликає панство схаменутися, брататися з «нижчими» верствами українського народу («...Бо хто матір забуває, того Бог карає»). У посланні «І мертвим, і живим...» поет не просить, а навіть благає панство обняти «найменшого брата», тобто поневолений трудящий люд, під покровом матері-У країни:

 

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата —

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

 

      Образ майбутнього такий привабливий, такий довгожданий і, здається, недосяжний.

      Найвищий ступінь любові до України поетові земляки виявили б тоді, коли шукали б для себе правди, волі й братерства не поза її межами — у Росії чи навіть у Західній Європі, а «у своїй хаті». «У чужому краю» для них не може бути «братерства братнього», бо воно можливе тільки на рідній землі. І це цілком природно. Цю одвічну правду поет стверджує образно й рішуче:

 

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра...

 

      Злочин багатих Шевченкових земляків полягав не тільки в тому, що вони шукали в чужих краях «доброго добра», а й у тім, що занедбали національно-культурний розвиток України, стали зрадниками, перевертнями — «свого цуралися». Таких Бог карає і навіть чужі люди проганяють. Здобутки науки і культури інших народів дуже потрібні, без їх засвоєння неможливий національний прогрес у цих галузях, але занедбувати при цьому своє, рідне — просто недопустимо.

 

      Заповіт для сучасників і нащадків досить промовистий:

 

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

 

      Отже, з безмежної любові Шевченка до України і до земляків народилося це сміливе, гостре й одночасно дружнє поетичне слово, яке «неложними устами» не тільки сказало землякам усю правду в очі, але намагалось повернути на праведну дорогу, збудити у них національну свідомість, спрямувати їх зусилля для справи національно-політичного визволення України.

Переглядів 1031 разів
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі
 
Виктор Новосад на сервере Стихи.ру
загрузка...
« Освітній портал »   2013 р.