загрузка...
Середа, 29 квітня 2015 11:14

ДПА. 2014. Історія України . 11 клас. Відповіді. ВАРІАНТ №11

Автор 
Оцініть матеріал!
(7 голосів)

-ВАРІАНТ №11-

 

1. Які воєнні події Першої світової війни передували встановленню лінії фронту, позначеної на картосхемі?

 

А Галицька битва (серпень-вересень 1914 р.)

 

2. Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1 Утворення Товариства українських поступовців (ТУП)

2 Оформлення Української парламентської громади в окрему фрак­цію ІІ Державної Думи Росії

3 Утворення української соціал-демократичної робітничої партії

4 Демонстрації проти заборони святкування 100-річчя від дня на­родження Т. Шевченка

 

В    3,   2,   1,   4

 

3. Яка з фотографій свідчить про події 1944 р.?

 

В

 

4. Що передбачала нова економічна політика в УСРР 1921—1928 рр.?

1 Формування трудових армій і запровадження трудової повинності

2 Заміну продрозкладки натуральним продовольчим податком

3 Заборону приватної торгівлі в селі та містах

4 Оздоровлення грошового обігу через діяльність банків та кредит­них установ

5 Передачу підприємств великої промисловості в оренду приватним особам

 

Г    2,   4

 

5. У яких твердженнях ідеться про Володимира Винниченка?

1 Схилявся до зближення з Антантою, за­для зміцнення незалежності УНР вдавав­ся до заходів зі створення регулярної ар­мії

2 У лютому 1919 р. вийшов з УСДРП і став головою Директорії УНР

3 Очолював Український національний союз, керував виступом проти гетьмана П. Скоропадського

4 З початку січня 1919 р. очолив загони, що боролися проти денікінців, військ Ди­ректорії та Антанти

5 Автор оповідань, романів і повістей, двох десятків п’єс, які ставили на сценах Бер­ліна, Москви, Праги, Рима

 

Д 3, 5

 

6. Який рік слід записати на місці пропуску в джерелі?

«Не передати словами, з яким хвилюванням зустрів я Акт прого­лошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою

24 серпня і підтверджений на Всеукраїнському референдумі

1 грудня. Чи сподівався, страждаючи в польських і радянських концтаборах, що доживу до такого часу, що здійсняться мої най- заповітніші мрії?! Богові було угодно, щоб сталося саме так. І щоб я впевнився: моя причетність до боротьби з поневолювачами Укра­їни не була марним поривом душі...»

 

1991 р.

 

7.   Про яку подію повоєнної України йдеться в джерелі?

«.Військо Польське провело виселення нашого населення дуже швидко, оскільки протягом чотирьох годин кожен господар мусив спакувати речі й виїхати із села. У деяких селах, наприклад у селах Криве на р. Сян, Творильчик, Творильне, Студене, Бук, Довжиця, Лішня, Полянки та Жерниця, Військо Польське давало людям на збори лише дві години. У зв’язку з таким коротким тер­міном часу на збори населення не мало змоги забрати із собою сільськогосподарські машини (молотилки, зерноочисні машини,січкарні, плуги, борони), предмети домашнього господарства, швей­ні машини, картоплю тощо. Все це забрало польське цивільне насе­лення разом з Військом Польським до міст Балигород, Сянік, Лісько, Риманів і навіть до Кросна»

 

Операція «Вісла» — депортація українського населення Холмщини та Лемківщини до Західної Польщі у квітні-травні 1947 р.

 

8. З відомих вам причин Голодомору 1933 р. в Україні запишіть дві

 

Причини Голодомору в Україні:   

1) прагнення радянської влади знищити українське селянство як свідому національну верству, яка загрожує імперським прагненням Москви;

2) непосильні для селян плани хлібозаготівель, конфіскація вла­дою продовольчих запасів.

 

9.   Порівняйте явища та процеси, характерні для розвитку промисло­вості в УРСР у першому повоєнному десятилітті (1946—1955) та за доби десталінізації (1956—1965).

 

Явища та процеси, характерні для розвитку промисловості в УРСР у першому повоєнному десятилітті (1946—1955) та за доби десталінізації:

Спільне

1.   Державне планування економіки.

2.   Переважання в економіці сектору важкої промисловості.

Відмінне

1.   Повернення до довоєнної моделі розвитку економіки на основі індустріалізації.

2.   Переважання традиційних застарілих технологій і видів продукції.

3.   Здійснення відбудови еко­номіки за рахунок сільського господарства.

1.   Заміна галузевого принципу управління промисловістю на територіальний (створен­ня раднаргоспів).

2.   Спроби впровадження НТР, перш за все у військово-про­мисловому комплексі, поява нових галузей промислово­сті.

3.   Прискорення розвитку лег­кої промисловості.

 

10.  Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

Зі спогадів Ірини Жиленко

«У кінотеатрі “Україна” під час перегляду “Тіней забутих пред­ків” відбулася подія, яка увійде в історію України. Я забезпечила квитками друзів через маму, яка працювала тоді адміністратором “України”. Зібралося в кінозалі все, що було чесного на той час у Києві. Після перегляду Іван Дзюба вийшов на сцену, подякував групі і повідомив про арешти інтелігенції. Стус закликав не допус­тити 37-го року в Україні і запропонував на знак протесту - встати. Як це було страшно! Дрижаки пробігли спинами. Обива­тельська маса кинулась до “запасного виходу”, як під час пожежі. Побіг перешепт, що кінотеатр оточено і будуть “брати” всіх. І все-таки більшість у залі - встала. Звісно, не всі. І ті, що не вста­ли, уважно засікли очима тих, хто встав. Я стояла поруч із Дзю- биною дружиною. Я аж палала збудженням, а Марта зблідла. Іван зійшов зі сцени, підійшов до дружини і тихо сказав: “Так треба, Марто...”. І... полетіло пір’я, себто тріски... Почалися масові вигнання з роботи. Перелічувати всіх, хто постраждав, довго. Вся нікчемна бездар, дочекавшись нарешті “свого часу”, накинулась на “Дзюб-Драчів-Костенок” і таврувала, обпльовувала, аж стіни Спіл­ки письменників, інших спілок, Інституту літератури, видавни­цтва “Молодь”, де працював тоді Дзюба, були оббризкані отруйною слиною. (Ох, які вони зараз усі віддані “українці”, “святіші за Папу” - ті, що мордували І. Дзюбу, М. Коцюбинську, Ю. Бадзя та інших). Дзюбу зняли за “виявлене недовір’я до органів безпеки і партії”. А величезну групу літературної інтелігенції було затавро­вано як “вороже літературне угрупування, яке перейшло в полі­тичне”. Було складено списки проскрибованих молодих літерато­рів. Івана Світличного після звільнення не друкували і не давали роботи. У списку, крім Світличного, Дзюби, Сверстюка, були і Коцюбинська, і Ліна Костенко, Жиленко, Дрозд, Шевчук і багато інших... Шлях до друку було перетято у кого на роки, а в кого й на десятиріччя. Це були важкі роки: обшуки, арешти, переляк, намови з переляку і намови з підлості чи заздрості. Кожен чекав обшуку і багато хто дочікувався. Я не тримала вдома своїх щоденників, чоловікових листів, передруків творів “неугодних” авторів. Не можу не згадати добрим словом наших літературних та інших “дідів”, які, маючи гіркий досвід і знаючи, що може вчинити держа­ва з людиною, все-таки не побоялися підписати “Протест проти репресій”. Їх тягали, на них тиснули, їм загрожували, але ні Малишко, ні Майборода, ні Антонов, ні Амосов не погодилися зняти свої підписи.

Теперішній молоді, яка звинувачує (дуже сміливо) покоління пово­єнного письменства у конформізмі, я би побажала бути не менш сміливими і в ситуації, коли сміливість дорого коштує. Бо зараз сміливість не коштує ламаного гроша. Залягла глибока політична і літературна зима»

 

Відповідь

1. Автор наведених спогадів — українська письмениця Ірина Жиленко. Вони стосуються українського  дисидентського руху в 1960-1970 pp.

2.   І. Жиленко описує акцію громадянського протесту яка відбулася у вересні 1965 р. під час презентації  у київському  кінотеатрі «Україна» картини С. Параджанова «Тіні забутих предків». На заклик Івана Дзюби, Василя Стуса В’ячеслава Чорновола підписати лист протесту проти арештів серед інтелігенції відгукнулося 140 присутніх. Автор віддає належ­ну пошану громадянській мужності Івана Дзюби, Василя Стуса та інших і гостро засуджує конформістів. Розпочаті в 60-ті роки репресії проти інакомислячих проводилися фактично до середини 80-х pp.

Цінність наведеного документу як історичного джерела по­лягає в тому, що він є свідченням безпосередньої й актив­ної учасниці подій, свідомої української патріотки, має велику виховну й моральну цінність. Учасники дисидентського руху (В. Стус та багато інших) протистояли русифікації, зневазі до української культури, боролися, часто не шкодуючи влас­ного життя.


Переглядів 4074 разів
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі
 
Виктор Новосад на сервере Стихи.ру
загрузка...
« Освітній портал »   2013 р.