загрузка...
Понеділок, 12 травня 2014 13:16

ДПА. 2014. Українська література. 11 клас. Відповіді. ВАРІАНТ № 20

Автор 
Оцініть матеріал!
(6 голосів)

ВАРІАНТ № 20

1. У творі «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького порушено проблему взаємин свекрухи й невістки. (Б)

2. У написанні твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний став співавтором Івана Білика. (Б)

3. «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи!» — така життєва позиція голов­ного героя твору « Тигролови» Івана Багряного. (В)

4. «Я палю свій «Кобзар»...» — демонстративно заявляв поет-футурист М. Семенко. (В)

5. Василь Гнидка став прототипом Чіпки Варениченка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). (Д)

6. Прочитайте уривок із твору І. Франка.

Ой ти, дівчино, ясная зоре!

Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу.

Тебе кохаючи, загублю душу.

У поданих рядках ужито художній засіб антитеза. (В)

7. Той, хто веде за собою людей, має бути певний у своїх силах і без сумнівів і вагань спонукати до дії інших — це ідея твору «По дорозі в Казку» Олексан­дра Олеся. (В)

8. Три білих вівчарки, ниви в червні, зоряна баня ночі, сонна вода криниці, симфонія поля — це образи у творі «Intermezzo» М. Коцюбинського. (Г)

9. Алюзія на образ Сізіфа є у творі Лесі Українки «Contraspemspero!». (Б)

10. Негативний вплив кріпаччини на характер людини, пияцтво, марновірство неосвічених селян — це проблематика твору «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького. (Г)

11. Прочитайте уривок із твору.

— Як мене вб'ють, а ви зостанетесь живі, напишіть по такій адресі... — Вона сказала адресу і кілька разів повторила її. — Напишіть так: «Мусю вби­то на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя».

Це слова персонажа з твору «Момент» В. Винниченка. (А)

12. Прочитай уривок із твору М. Зерова.

Прекрасна пластика і контур строгий Добірний стиль, залізна колія —

Оце твоя, поезіє, дорога.

Такі позиції обстоювали неокласики. (В)

13. В імпресіоністичній манері написано поезію «Вчись у природи творчого спокою...» Є. Плужника. (Д)

14. Фанатична вірність ідеї «загірної комуни» зробила з романтика покірного виконавця чужої волі — це тема твору «Я (Романтика)» Миколи Хвильово­го. (Д)

15. Зразком медитації с твір «Ніч... а човен — як срібний птах!..» Є. Плуж­ника. (Д)

16. Мріяв про «змичку міста й села», про «міста-сади» герой твору Степан Рад­ченко («Місто» В. Підмогильного). (Г)

17. Ідею спадковості поколінь, національної закоріненості втілено в образі Дапилка («Вершники» Ю. Яновського). (Б)

18. Прочитайте уривок із твору.

Вона була красива і чепурна... А вишиванки її висіли на стінах під склом в європейських музеях: в Лондоні, в .музеї Альберт-Вікторія, в Мюнхені і Нью-Йорку, хоч вона про цей не знала.

Так характеризує автор Олесю («Україна в огні» О. Довженка). (Б)

19. Утвердження величі Т. Шевченка, учнем якого став Б.-І. Антонич, — головна думка твору «Вишні». (В)

20. У творі «Мина Мазайло» М. Куліша порушено проблему міщанства й укра­їнізації. (Д)

21. Гра з читачем, компіляція та ремінісценції, поєднання різних стилів характе­рні для постмодернізму. (В)

*22. Твір «Мойсей» І. Франка ідейно споріднений із твором «Лебідь» Олександ­ра Олеся. (Г)

*23. Нове щасливе життя на крові й стражданнях побудувати не можна — це ідея твору «Скорбна мати» П. Тичини. (А)

*24. Вибір життєвого шляху і вірне служіння своєму народу — це тема твору В. Симоненка «Єтисячі доріг...». (Б)

25. «Intermezzo» М. Коцюбинського — новела (1-Д)

«Сікстинська мадонна» І. Франка — сонет (2-А)

«Мина Мазайло» М. Куліша — комедія (3-Б)

«Вчись у природи творчого спокою» Є. Плужника — медитація (4-Г)

26. «Лісова пісня» Лесі Українки — Килина (1-Г)

«Дитинство» («Вершники») Ю. Яновського — Данилко (2-Д)

«Мойсей» І. Франка — Азазель (3-А)

«Зачарована Десна» О. Довженка — дід Семен (4-Б)

27.

персоніфікація —

Співа трава, ніким ще не зім’ята... (1-Г)

порівняння —

Ніч... а човен — як срібний птах! (2-А)

синекдоха —

Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. (3-Б)

алюзія —

Ні! Не знайти! Ніхто не знає. Ніхто не чув Твоїх плачів.

Біля всесвітнього Сінаю,

Як завше — золото й мечі. (4-В)

28. «Під чужим небом» Є. Маланюка — еміграція і розлука з рідною землею, переживання за її долю (1-В)

«Маруся Чурай» Л. Костенко — доля талановитого митця (2-Г)

«Як добре те, що смерті не боюсь я...» В. Стуса — передбачення своєї долі: смерть на чужині й повернення на батьківщину у своїй творчості (3-А) «Подвійне коло» Ю. Яновського — братовбивча громадянська війна, що знищує Україну (4-Б)

29. Свято вірив у «загірну комуну» головний герой твору (вкажіть автора і назву) Микали Хвильового «Я (Романтика)» безіменний чекіст (Я).

30. Твір Остапа Вишні «Як варити і їсти суп з дикої качки» присвячено М. Т. Рильському.

31. У творі «Місто» В. Підмогильного події відбуваються у (вкажіть місце дії) Києві.

32. АУП — це Асоціація українських письменників — опозиційна до СПУ структура (творче об’єднання).

33. Чому твір О. Гончара «Залізний острів» («Тронка») називають новелою-застереженням? Аргументуйте свою думку.

«Залізний острів» у романі Олеся Гончара «Тронка» — це новела-засторога, що з'явилася із щирої тривоги Олеся Гончара за долю рідної землі, усієї планети, кожного з нас. Письменника, як колишнього фронтовика, хвилювала проблема мілітаризації держави, нарощування воєнного потенціалу. Твір надзвичайно лі­ричний і водночас драматичний: романтична юність, прекрасна у своїй спрямо­ваності в майбутнє, опиняється під загрозою, яку символізує зброя.

Закохані в новелі через свою легковажність опиняються на залишеному напівзатопленому старому металевому кораблі, «залізному острові», який військові використовують як мішень під час бойових навчань. Випробування зброї, що проводилося на полігонах, звичайно, не афішувалося. Навчання проводилося переважно вночі. Опинившись на кораблі, підлітки мимоволі могли стати живою мішенню. «Залізний острів», на якому опинились Віталик і Тоня, — це іспит на зрілість, людяність, мужність, витримку. Вони не занепадають духом, не впада­ють у відчай, вони прагнуть знайти порятунок, не втрачають людської гідності та краси своїх почуттів. Доволі символічною є остання уявна сцена в новелі, більше

схожа на авторський коменатр: «А ці двійко, що   на судні, забравшись на бак, сидітимуть на  своєму твойому острові, ждучи нічного удару, сидітимуть мовчазно зіщулені, мов останні діти землі, мов сироти людства».

Залізний острів асоціюється із чимсь холодним, неживим, приреченим. Це маленька планета Земля в масштабах космосу — спустошена, напівзруйнована, на якій немає нічого живого. Діти — останні жителі цієї планети — знайшли тимчасовий прихисток на цьому хиткому пораненому острові. Та над ними нави­сла загроза, адже будь-якої миті остання твердиня може бути зруйнована. І тоді людство загине. Тут автор нагадує читачеві про те, що людина насправді не така могутня, як їй іноді здається. І саме це в багатьох випадках робить її абсолютно беззахисною перед тими цивілізаційними загрозами, які вона сама й створила. Адже гуманістичні цінності, та й саме людське життя часто опиняються під за­грозою цивілізаційних процесів. І як важливо при цьому зберегти здатність су­часної людини до захисту свого єства, своїх почуттів. Рукотворний «залізний острів», що став пасткою для двох закоханих, — не менша пересторога, аніж полігон, що вічно реве. Тоня, що пританцьовувала босими ногами на розпеченій від сонця палубі, була так само протиприродним явищем на цій незрушній купі іржавого металу, як маленька донечка Уралова в осерді військового полігону.

За рахунок ретроспективних елементів новела відкриває читачеві певні епі­зоди з життя, окрім головних героїв, й інших героїв твору, розкриває нові грані їхніх характерів. Це своєрідне емоційне тло, потрібне авторові для того, щоб якомога глибше й точніше відтворити образи двох закоханих, які опинилися в екстремальній ситуації. Абсурдність її в тому, наголошує письменник, що небез­пека загрожує героям на їхній рідній землі, неподалік від домівки, серед мирного лиману і під мирним небом. Однак щоб десь там далеко «тремтіли» вороги, тут постійно тривають навчання, накопичується смертоносна зброя, що так легко здатна урвати тонку ниточку людського життя. І про це юні герої теж замислю­ються. Як замислювався автор, який добре знав ціну війні.

Відсутність розв’язки, відкритість фіналу новели символізують смертельну небезпеку всього людства, гуманістичних цінностей, які в будь-який момент під дією невідворотних цивілізаційних процесів можуть опинитися під загрозою знищення. Недаремно «Залізний острів» — новела-засторога. Адже Олесь Гончар закликає схаменутися перед небезпекою, яка нависла над планетою в образі нової воєнної загрози. Він застерігає сучасників від спустошення планети, жахливих наслідків порушення гармонії в природі.

Переглядів 5893 разів
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі
 
Виктор Новосад на сервере Стихи.ру
загрузка...
« Освітній портал »   2013 р.